Амазонки – це українське політичне майбутнє
Олександра Кужель, Оксана Продан і Тетяна Донець розповідають про те, що насправді стоїть за "бабським бунтом" у Верховній Раді та чому до Юлії Тимошенко ставляться настільки брутально// ТВі, Сьогодні про головне, 11.01.2013
Про жіноцтво в українській політиці, про жіночий бунт у Верховній Раді, про конфлікт Ірини Геращенко з Григорієм Калетніком, а також про символ жінки у Партії регіонів говорять народні депутати від ОО "Батьківщина" Тетяна Донець, Олександра Кужель, народний депутат від партії УДАР Оксана Продан та політолог Андрій Окара. Гості ведучого Мустафи Найєма розглядали також ситуацію, яка стосується Юлії Тимошенко, говорили про жіноцтво за часів уряду Юлії Тимошенко і жінок в уряді Азарова.
Пропонуємо вам найбільш яскраві цитати гостей програми "Сьогодні про головне".
Олександра Кужель (про Юлію Тимошенко): Ми вимагали зустрічі – згідно з законом ми маємо на це право. Не може Пенітенціарна служба чи президент вирішувати, чи маємо ми право зустрітися з Тимошенко. Вимога зняти всі відеокамери – в туалеті, в душовій, збоченців цих, від президента починаючи, які передивляються відео Юлії Тимошенко. Наступна вимога: охоронці – тільки жінки в палаті. Ми поставили ці вимоги, і ми зробимо. Що ми зробимо – я вам не скажу…
Коли сам на сам розмовляєш з людьми з Партії регіонів, то переважно всі вони не задоволені тим, що Юлія Тимошенко за ґратами.
Сьогодні була поставлена постанова про декриміналізацію – очікування півтора мільйона людей на амністію, – яку Партія регіонів провалила, не голосуючи. Під це підпадає і Юлія Тимошенко, і Юрій Луценко, але й півтора мільйона людей, які сьогодні, навіть згідно з діючим новим кодексом, не повинні були б бути за ґратами. Це поставило хрест на всій розмові про євроінтеграцію в Україні, бо єдина вимога Європейського Союзу і ПАРЄ – це закінчити політичне переслідування. Я б жодній людині не побажала пережити все те, що переживає Юлія Тимошенко. Зі всіх кроків, які робить президент, зрозуміло – він усе зробив для того, щоби її не стало. Бо якщо ти не маєш такого тваринного страху перед жінкою, ти її сьогодні звільнив би. Що вона може? Вона політик. Якщо ти нормально ведеш політику стосовно до українців, чого тобі боятися?
Олександра Кужель (про жіноцтво в уряді Юлії Тимошенко і в уряді Азарова): Рік пропрацював уряд Азарова без жодної жінки, з'явилася потім тільки пані Богатирьова. Ми разом працювали з Юлією Володимирівною дуже тісно, і жодного разу не було відношення як жінка до жінки; вона ставилася до всіх – як до жінок, так і до чоловіків – як до професіонала чи дурака.
Олександра Кужель (про ставлення у парламенті до жінок з боку представників Партії регіонів): Такого відношення, як зараз, зокрема з боку пана Януковича до своєї жінки, я не сприймаю. Вона віруюча людина і непогана людина, я до неї дуже добре ставлюся. Вона віруюча людина, а Янукович грішить і кається. Хочу сказати, що не тільки Янукович і до нього Ющенко – це вже дуже довго зневага до сім'ї. Ми маємо таку втрату "семейных ценностей", і це погано. І політики в тому є і були найважливішим прикладом.
Все-таки найголовніша сьогодні жінка перебуває за ґратами.
Они сегодня потеряли чувство меры, для них сегодня люди – это никто. А она не к себе внимание привлекает, она просто заостряет, что мы живем в больном обществе.
Тетяна Донець (про те, як вона потрапила у список партії Юлії Тимошенко): Я є членом "Батьківщини" уже близько 7-8 років, була достатньо активним депутатом Шевченківської районної ради. Я була першим депутатом, який домігся виступу в міській раді, хоча ми тоді були в опозиції, я домоглася виступу своїх у Київраді вперше за 15 років. Більше того, після мого виступу ми маємо слідчу комісію, і всі питання, які я відстоювала, – а ми можемо говорити про те, що це були просто заклади освіти – вони всі залишилися на сьогодні в державі. Це були заклади освіти, це були абсолютно всі приміщення ЖЕКів.
Мені запропонував Арсеній Петрович балотуватися за списком "Батьківщини". Я член цієї партії вже багато років, я вважаю, що я достатньо багато зробила в місті Києві для цієї політичної сили і для народу України, тому що все, що залишилося, є на користь народу України.
Тетяна Донець (про Юлію Тимошенко): Юлія Тимошенко не просто ув'язнена – вона є політичним в'язнем. Це людина, яку підтримували 11,5 млн населення на президентських виборах. Це не просто ув'язнена, це наш лідер, лідер політичної сили. Вона найвідоміша жінка, але вона не єдина відома жінка в Україні.
Тетяна Донець (про ставлення у парламенті до жінок з боку представників Партії регіонів): Я не знаю, яке ставлення в Партії регіонів до жінок. Я вважаю, що його там просто немає, як і немає реально ставлення ні до сім'ї, ні до жінок. Там ми на сьогоднішній день маємо дуже велику проблему, тому що все ж таки сім'ю треба якось рекламувати. У нашій країні цього ставлення просто немає – жінок немає і сім'ї немає.
Оксана Продан (про парламент): Сьогодні, коли мова пішла про Арбузова, ми побачили, як вони просто нагло і відкрито починають ігнорувати норми Конституції. Приклад Юлії Володимирівни – це знаковий приклад того, як поводиться влада з тими, хто він неї залежить. Ми показали, щ будемо захищати Конституцію і людей – і будемо це робити без тих бійок, які так любить Партія регіонів.
Оксана Продан (про ставлення у парламенті до жінок з боку представників Партії регіонів): Як у політиці, так і в деяких політичних партіях, ми бачимо сьогодні такі стосунки між політиками: тільки сильний чоловік може коло себе терпіти і дозволяти рости жінці на сильну жінку. Коли чоловік слабкий, він бореться з сильною жінкою, він не допускає, щоб біля нього була сильна жінка, він її відряджає куди-небудь. Тільки сильні чоловіки можуть собі дозволити бути на рівних із сильною жінкою. До речі, у фракції УДАР найбільше жінок у процентному відношенні.
Андрій Окара (про жінок у політиці): Українські жінки-політики – це “сверхчеловеки”, українські чоловіки-політики – це “недочеловеки”. Якби в Україні чоловіки-політики відповідали своїми якостями жінкам, то Україна була б видатною, впливовою. Парадигма українського чоловіка – до кого б нам, тобто Україні, приєднатися, до Заходу, до Росії… А жінки думають, які вони класні і як можуть самі створювати суб’єкт розвитку.
Андрій Окара (про Юлію Тимошенко): Тут ідеться не особисто про Юлію Тимошенко, хоча і про неї теж. "Недочеловечество" українських політиків-чоловіків, які при владі, проявляється в тому, що їм просто "не в падло" гнобити жінку у в'язниці, до того ж гнобити так, щоб з неї знущатися, підглядати за нею. У мене дуже складне ставлення до Тимошенко, але в цьому випадку мова йде про принципи, яких у цивілізованих країнах просто не буває апріорі.
Андрій Окара (про декриміналізацію і ставлення опозиції до неї за різних умов): Я особисто знаю багатьох українських політиків, які і до ув'язнення Тимошенко, і при Тимошенко, коли вона була прем'єром, коли вони були при владі і Луценко був міністром, говорили про ув'язнених людей і про їхню долю, про те, як вони там перебувають, чим їх годують, як їх лікують. Була громадська рада при МВС, коли Луценко був міністром, які боролися з Луценком як з неефективним менеджером, які не давали йому порушувати права засуджених людей. Тут ідеться про принципи. Якщо люди зараз борються за Юлю, за Луценка і за інших, це не означає, що не за них як за особистостей.
Андрій Окара (про ставлення представників Партії регіонів до жінок): Там патріархальний світ, патріархальна свідомість. Це можна пояснити навіть гендерними і різними соціальними причинами. Ці люди – переважно вихідці з індустріальних районів, де мужчина голова, він приносить зарплату, він працює, а жінка "тіпа" домогосподарка. Тому у них абсолютно патріархальна свідомість.
Крім того, там багато "русских людей", а Росії ці питання вирішуються інакше, ніж в Україні. В Росії такого матріархату, як в Україні, нема. Там були, звичайно, якісь яскраві особистості, але якраз усі ці жінки мали трішечки декоративну функцію в Росії. А в Україні жінки вирішують актуальні питання. Чоловіки через свою неспроможність, через свою таку не просто психологічну, а онтологічну неспроможність, цю кастрованість чоловічого начала просто хочуть помститися. І тому Юлію Тимошенко будуть гнобити вдвічі більше, ніж якби вона була чоловіком, тому що просто вони самі не спроможні.
Амазонки – це ключове слово для українського політичного майбутнього.









