Андрій Бойко, ВРП: Прискіпливо розглянемо кандидатури до ВС, які отримали негативні висновки громадськості

Андрій Бойко, ВРП: Прискіпливо розглянемо кандидатури до ВС, які отримали негативні висновки громадськості Фото:facebook.com
Андрій Бойко: ВРП прискіпливо розгляне кандидатури до ВС, які отримали негативні висновки громадськості

Дуже скоро Вища рада правосуддя почне рекомендувати Президенту призначити тих чи інших кандидатів, які подолали конкурсний відбір на посади суддів Верховного Суду. На столи членів ВРП із великою ймовірністю потраплять досьє тих, щодо кого були дані негативні висновки Громадської ради доброчесності.

Член другої дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Андрій Бойко говорить, що аналіз документів буде прискіпливим, а особлива увага буде приділена можливим новим документам на кандидатів. Адже всередині органу є розуміння, що зараз найуразливіше питання для суспільства – це відсутність претензій до кандидатів до ВС у питанні саме доброчесності.

 

Андрію Михайловичу, на Ваш погляд, чи просувається нині процес відновлення довіри до суддів?

Думаю, що так. Не так швидко, як хотілось би. І на це є об’єктивні причини. З іншого боку, необхідно зазначити, що громадськість мала завищені очікування – сподівалась, що якісні зміни судової системи можливі у стислі строки. Насправді, судова система – дуже складний механізм, і аби в ньому відбулися істотні якісні зміни, все-таки має сплинути час, за який певні процеси відбудуться, і відбудуться поетапно. Серед них, наприклад, оновлення складу судів першої, апеляційної та касаційної інстанцій. У судовій системі повинні залишитись – а також прийти у неї – ті судді, які  добре усвідомлюють свою відповідальність перед суспільством і за своїм рівнем компетентності зможуть забезпечити якісне та ефективне правосуддя. Цьому повинна сприяти якісна підготовка кандидатів у судді, підвищення кваліфікації вже діючих суддів, а також постійний моніторинг (включаючи кваліфікаційне оцінювання) діяльності суддів. Усе це має відбуватися за цілком іншими якісними та кількісними параметрами. Коли це станеться, я переконаний, ми матимемо абсолютно іншу судову систему. Але процес вже пішов. Починаючи від ухвалення Закону України «Про відновлення довіри до судової влади» та закінчуючи масштабною конституційною реформою у частині правосуддя. І ми вже маємо певні позитивні плоди.

Приклад – конкурс до Верховного Суду (ВС). Можливо, не всі конкурсні процедури відбуваються ідеально, але ми бачимо прозорість і відкритість цього процесу, залучення до нього громадськості через Громадську раду доброчесності. Суспільству демонструють практично все, що стосується конкурсу до ВС. Можна простежити професійний шлях кандидатів у судді ВС, дотримання ними етичних стандартів та вимог доброчесності.

 

Зокрема, майновий стан?

Ви могли собі уявити ще чотири роки тому такий процес? Тому очевидно, що зміни відбуваються.

Громадськість нині більше звертає увагу на те, кого Вища рада юстиції – а на сьогодні Вища рада правосуддя – не притягнула до дисциплінарної відповідальності: до прикладу, суддів, які розглядали справи Майдану. 

Але необхідно звернути увагу, що більшість суддів, у діях яких були очевидні ознаки порушення присяги, ми все ж притягнули до відповідальності. А таких суддів – понад тридцять. Тобто більшість тих, стосовно кого були висновки тимчасової спеціальної комісії (ТСК з перевірки суддів судів загальної юрисдикції, – Авт.) про встановлення ознак порушення присяги суддів. Але трапляються винятки. На  жаль, комісія передала нам матеріали на суддів, щодо яких вона не встигла підготувати висновки, досить пізно. І ми їх донині розглядаємо. Можливо, тому у суспільства виникає певний сумнів щодо нашої ефективності – чого так довго, чи нема спеціального затягування… Хоча – як і в будь-якому процесі розгляду питання про притягнення до відповідальності – ми мусимо виконати всі вимоги,особливо – забезпечити право судді на захист. Так, окремі судді зловживають процесуальними правами і намагаються затягнути розгляд дисциплінарної справи про притягнення їх до відповідальності. Але це звичний процес. Треба зрозуміти, що ідеальних процесів немає навіть у суспільствах зі сталою демократією. Інша річ – громадськість чекає, що ми будемо щирі, чесні, сумлінні, і що наша діяльність буде впливати на якість та ефективність правосуддя. І я переконаний, що цей процес відбувається, що ми поступово перебираємо на себе місію головного органу, який має лідирувати у процесі реформування судової системи. Але я не ідеалізую, і ми, члени ВРП, також живемо певними стереотипами. Хтось був суддею, хтось – адвокатом. Кожен із нас функціонував у певних стандартах. І очевидно, що одразу і докорінно все змінити не можливо.

 

 

Ви вже згадали і про справи Майдану, і про конкурс до ВС. Давайте спочатку про Майдан. Виходить так, що стосовно багатьох майданівських суддів, прізвища яких ми чуємо часто, ВРП не ухвалила рішень, яких чекала громадськість. Один із останніх випадків – справа голови Оболонського районного суду Києва Владислава Дев’ятка. Виходить, що на всю країну про нього було заявлено, що той міг бути порушником присяги, але його справу просто не встигли розглянути, з іншого боку – йому випало слухати резонансну справу про держзраду Віктора Януковича. Як можна було уникнути подібних ситуацій, що варто було робити, аби дисциплінарні справи щодо Майдану могли бути розглянути у встановлені строки?

Спробую пояснити просто та зрозуміло. ТСК передала нам матеріали за скаргами на суддів, щодо яких вона не підготувала висновки, тільки у червні 2015 року. На той момент ми ще розглядали дисциплінарні справи щодо суддів, стосовно яких були їх висновки. І як пригадую, цей процес був достатньо складний. Із внесенням змін до Конституції України в частині правосуддя та набранням чинності Закону України «Про судоустрій та статус суддів» із вересня 2016 року по 5 січня 2017-го (до набрання чинності Закону України «Про Вищу раду правосуддя») ми не розглядали дисциплінарних справ. І тільки з кінця січня цього року ми відновили розгляд матеріалів, переданих ТСК стосовно понад 300 суддів. За кілька місяців ми не могли розглянути дисциплінарні справи щодо усіх цих суддів. Це ж щодо кожної скарги треба було зробити перевірку – взяти пояснення, попросити додаткові матеріали, які можуть слугувати доказами у дисциплінарній справі. Я не виключаю, що у певних випадках строк був пропущений і це ще може повторитися, тому що тільки три роки дано для притягнення судді до дисциплінарної відповідальності. А події Майдану відбувалися взимку 2013–2014 років. Тобто зводити все до того, що лише наша робота була неефективною, було би не правильно. Але я не кажу, що ми весь цей період були ефективні. Після ухвалення закону про ВРП певний час ми формували свої органи. Якщо раніше дисциплінарні провадження ВРЮ розглядала загалом, то зараз маємо працювати у палатах. Була проблема, що нам не вистачало у них суддів, аби наш склад відповідав європейським стандартам. З’їзд суддів дообрав нам чотирьох членів ВРП лише у березні цього року. До того судді переходили з однієї палати в іншу, щоб у складі палати, яка розглядала дисциплінарну справу, було не менше половини суддів. Це все організаційні труднощі. Не думаю, що достатнє виправдання для суспільства. Ці деталі його цікавлять у меншій мірі, суспільство хоче бачити результат.

Я не хочу, аби у вас склалося враження, що я готовий сліпо захищати корпоративні інтереси органу, у якому я працюю. Я, звичайно, дорожу його репутацією, як і своєю. Є окремі рішення щодо притягнення суддів до дисциплінарної відповідальності, із якими я не погоджуюсь, і в цих рішеннях я оголошував окрему думку. Зокрема і щодо останнього рішення про відмову в притягненні до дисциплінарної відповідальності судді Аблова у мене була інша позиція…

 

Щодо судді Окружного адмінсуду Євгена Аблова Ви були доповідачем…

Так. Я пропонував внести подання про звільнення судді Аблова з посади, бо вважав, що для цього є правові підстави. Колеги зі мною не погодилися. Така реальність. Не можна сказати, що всі наші рішення ідеальні й у повній мірі обґрунтовані. Притягнення судді до відповідальності – складніший процес, який у всіх своїх деталях не видно ззовні. Навіть щодо відкриття чи невідкриття дисциплінарної справи стосовно судді Аблова у нас була дискусія – чи могла ця справа бути предметом перевірки ТСК. Треба було провести глибший аналіз, сформувати правову позицію і переконувати колег, що справа, яку розглядав суддя Аблов, могла бути предметом розгляду, і що у поведінці судді були наявні ознаки порушення присяги. Можливо, у якійсь частині моя правова позиція не зовсім збіглася з правовою позицію колег. Я так розумію, що вони погодилися, що суддею були допущені порушення норм процесуального права, але за своїм характером ці порушення не мали ознак порушення присяги. Відповідно, пропущено річний строк давності притягнення до відповідальності судді. Тому суддю притягнути до дисциплінарної відповідальності вже неможливо.

Йде нормальний процес, як і у будь-якому органі, коли є різне бачення щодо наявності підстав для притягнення судді до відповідальності під час розгляду конкретної судової справи.

 

Чи було бажання у членів ВРП максимально швидко розглянути ці 300 справ щодо суддів Майдану?

Однозначно. Ми розуміли, що вся увага буде сконцентрована саме на нашому органі, тобто як швидко і якісно ми можемо розглянути ці матеріали. І в переважній більшості ми все-таки встигаємо.

Друге очікування громадськості, що ВРП своїми діями допоможе викривати тих, хто давав вказівки суддям виносити неправосудні рішення під час Майдану. Чому ВРП не допомагає у цьому? Чому, наприклад, у справі голови Оболонського районного суду Києва Дев’ятка так і не була заслухана його попередниця, яка звільнилась під час Майдану та яка нині є членом ВРП Ірина Мамонтова, адже вона може знати, чи був у той час тиск із боку влади та яким чином давалися вказівки?

Ми не маємо процесуальних повноважень, аби реалізувати те завдання, про яке ви говорите. Ми не є правоохоронним органом. Для цього діють органи досудового розслідування, які зобов’язані це встановити.

 

Але можливість викликати на засідання є?

Так. Якщо ми встановимо, що певна особа причетна, або має якусь інформацію про поведінку судді при розгляді конкретної судової справи, то ми можемо запросити цю особу як свідка за умови, якщо ця особа з’явиться. Ми не можемо зобов’язати свідка з’явитися на розгляд дисциплінарної справи. Не можу сказати про всі обставини справи, бо я не є членом тієї дисциплінарної палати, яка розглядала справу судді Дев’ятка. І я не знаю, чи вбачили колеги необхідність у запрошенні Ірини Мамонтової як свідка для встановлення певних обставин у цій дисциплінарній справі. Ми не можемо запросити особу на своє засідання як свідка лише тому, що на цьому наполягає один із учасників розгляду дисциплінарної справи. Для цього має бути процесуальна необхідність.

 

На підставі чого ВРП може запросити особу в якості свідка?

Під час розгляду дисциплінарної справи, якщо би суддя заявив, що на нього, для прикладу, здійснювався вплив голови суду – і це може засвідчити певна особа, – ми би, очевидно, запросили цю особу як свідка для підтвердження чи спростування цієї обставини. Але жоден суддя на наших засіданнях не заявляв про це. Навіть у тих випадках, коли ми запитували. На початку нашої роботи ми весь час намагалися з’ясувати цю обставину – чи був вплив у межах суду або ззовні. Щодо Червонозаводського суду Харкова суддя повідомив, що була вказівка заступника голови суду – з’явитися вночі для того, аби відбувся автоматичний розподіл і судді розглянули справи щодо учасників, які блокували виїзд курсантів університету МВС. Тоді ми ухвалили окрему ухвалу, звернулися до Генпрокуратури, аби та провела перевірку і за наявності підстав розпочала кримінальне провадження. Я так розумію з наданої нам інформації, що ознаки кримінального правопорушення у діях заступника голови суду не були встановлені.

 

Вже скоро ВРП рекомендуватиме Президенту кандидатів на посади суддів Верховного Суду. Думаю, Ви знаєте, щодо багатьох кандидатів є негативні висновки Громадської ради доброчесності, які ВККС своїм рішеннями, припускаємо, подолає. Яким чином буде відбуватися процес рекомендації кандидатур у ВРП?

Ми будемо аналізувати, наскільки ВККС дотрималася порядку, передбаченого законом щодо конкурсного відбору суддів ВС. Я не виключаю, що нам стане відома якась інформація про кандидата з тих питань, які не були предметом розгляду ВККС; і ці відомості можуть впливати на наше рішення. І швидше за все, ми будемо прискіпливо аналізувати кандидатури до ВС, щодо яких були негативні висновки громадськості, наскільки ці висновки підтверджені певними матеріалами.

 

Тобто, якщо я вірно розумію, ВРП буде фактично наново розглядати кожну кандидатуру?

Не зовсім. Ми будемо перевіряти дотримання ВККС процедури конкурсного добору до ВС. Але ті матеріали, які не були предметом розгляду ВККС, або обставини, які виникли вже після рекомендації ВККС, ми будемо аналізувати у повному обсязі.

 

У якому випадку Ви можете не погодитися з рішенням ВККС?

Для мене особисто всі три чинники мають безпосереднє значення. Це кваліфікаційний рівень кандидата – яким чином він склав теоретичні та практичні завдання, дотримання етичних стандартів – чи нема скарг на суддю, та питання доброчесності. Думаю, зараз найуразливіше питання для суспільства – аби суддями ВС стали ті, щодо кого нема претензій у питанні доброчесності. Суспільство має довіряти судді. І наш обов’язок – настільки сумлінно поставитися до цього, щоб ці очікування справдились. Тож буде відповідальний і дуже складний момент.

 

ГРД – не слідчий орган

Абсолютно. Але сумніви інколи є і, можливо, вони й небезпідставні. Я не готовий сьогодні говорити про це у повній мірі, поки не бачу матеріалів про рекомендацію. У ВРП також є достатньо широкі можливості, тож, думаю, ми зможемо зробити об’єктивну перевірку.

Але колегіальний орган має свої особливості. Як я вже говорив, кожен із членів ВРП живе у певній системі координат, керується певними стандартами та стереотипами. Скажу щиро та відверто: деякі рішення, які здаються неоднозначними членам ВРП, можуть також неоднозначно сприйматись і суспільством. Але такі особливості діяльності колегіального органу. Слід зазначити, що для подолання негативного висновку ГРД потрібно не менше 11 голосів членів ВККСУ.

 

У суддівському досьє є інформація про дисциплінарні провадження щодо кандидата?

Так. Навіть є інформація про ті скарги, щодояких не були відкриті дисциплінарні справи. Тобто на момент розгляду ми будемо мати достатньо повну інформацію про кандидатів у судді ВС.

 

Як діятиме ВРП, якщо їй доведеться розглядати кандидатуру до Верховного Суду з числа членів ВРП, зокрема, кандидатуру Алли Лесько? Це очевидний конфлікт інтересів.

Станом на сьогодні я не можу відповісти на це запитання. Поясню чому. Не приховую, що ми з частиною колег вже обговорювали це питання, але ще не дійшли якоїсь позиції. Тому сказати, як я буду діяти, ще не готовий.

 

Цей кандидат має негативні висновки Громадської ради доброчесності.

Я поки не читав цей висновок. Так, розумію, що він стосується діяльності Алли Олексіївни на посаді члена ВРЮ та ВРП і її правової позиції. А це не питання зловживання. Я негативно можу формувати позицію до судді, коли я бачу, що він зловживає у процесі здійснення правосуддя чи своєї діяльності як члена ВРП. Але треба розуміти, що відмінність у правовій позиції не є підставою, аби негативно оцінювати діяльність члена ВРП. Ми з вами обговорили деталі справи Аблова, де у мене були інші погляди, ніж у колег, які обґрунтовують свою позицію інакше. Це не означає, що тепер я повинен ставитися до них негативно. Але якщо я побачу з їхнього боку якісь маніпулювання, відверті зловживання – тим більше ознаки свавільності – безумовно, я буду змінювати своє ставлення.Давайте повернемося до питання Аблова. На думку незалежного стороннього спостерігача, чи могли бути сумніви у його доброчесності, зважаючи на швидкий розгляд справи стосовно розгону Майдану у грудні 2013 року та отримання ним невдовзі квартири?

У процесі розгляду дисциплінарної справи, безпосереднього зв’язку між тим, як він отримав квартиру і розглядав судову справу, немає. І ми не можемо цим оперувати, казати, що це підтверджує або спростовує певні обставини, які дають нам підстави притягнути суддю до дисциплінарної відповідальності. Ми можемо припускати. Але чи можемо ми під час ухвалення рішення керуватися такими припущеннями? Певно, ні.

 

Чому щодо суддів Майдану ВРП а до неї і ВРЮ під час ухвалення рішення керувалася принципом, що один випадок порушення – не привід притягати до дисциплінарної відповідальності?

Я так не вважав. Можу назвати свої три окремі думки, у яких зафіксовано, що у конкретному випадку є підстави для притягнення суддів до дисциплінарної відповідальності. А надто я вважав, що є ознаки порушення присяги. Якщо ви подивитеся, для прикладу, мою окрему думку щодо судді Бевзу (суддя Бобринецького райсуду Кіровоградської області Олег Бевз забирав права у «автомайданівців», - Авт.), я вважав, що він діяв умисно, і я вбачав ознаки порушення присяги. Але ці мої думки не поділили у своїй більшості колеги. На той момент за результатами голосування суддю не притягнули до відповідальності, хоча голоси розділились.

 

Але у ВРП створився прецедент?

На превеликий жаль, наші колеги створили його, хоча я наполягав, що  немає визначального значення – одне чи більше порушень. Ми повинні давати оцінку характеру порушення. Якщо у діях судді є ознаки порушення присяги, ми повинні притягувати його до відповідальності. Такий суддя не має права бути суддею і вчиняти правосуддя. Є таке питання як функціональна легітимність – довіра до професійної діяльності. Суддя не повинен ставити під сумнів свою функціональну легітимність. І коли будь-який громадянин бачить грубі порушення з боку судді, і вони є такими, що підривають авторитет правосуддя, як на мене, ця особа не може далі здійснювати правосуддя, вона не має довіри суспільства до себе. І ми повинні йти цим шляхом. Тоді ми би мали більшу довіру суспільства, воно би бачило, що ми готові працювати у механізмі самоочищення.

Судова система є особливою. Вона не передбачає очищення ззовні. Коли ми говоримо про незалежність судової системи, то вона передбачає механізми, які зобов’язують систему очищуватися зсередини. Через те і створюються такі органи, як Вища рада правосуддя, яка є єдиним органом, наділеним правами притягувати суддів до дисциплінарної відповідальності. І цей орган діє у межах судової системи. І жоден інший орган ззовні не може виконувати цю функцію. І суспільство має бути переконано, що цей орган є сумлінним.

 

Ми говорили про кредит довіри. Чи збільшилась кількість дисциплінарних скарг, зважаючи, що за законом подібні може подавати будь-хто?

Збільшилася, зважаючи, що ми тепер єдиний дисциплінарний орган. Раніше це були ВККС та ВРЮ. Мені складно сказати, наскільки, але збільшилось.

 

Яка процедура розгляду?

Коли скарга потрапляє до нас, вона проходить автоматизований розподіл. Член ВРП здійснює первинну перевірку, якщо вбачаються ознаки дисциплінарного проступку, пропонує колегам відкрити дисциплінарну справу. Тоді здійснюється повна перевірка і збираються всі можливі докази. Після цього справа виноситься на розгляд дисциплінарної палати.

 

ВРП може просити додаткові документи від компетентних органів?

Законом нам надано право.

 

Тобто за бажання можна зібрати максимум інформації?

Ми це і робимо. Крім розгляду дисциплінарних справ, ми маємо почати активно реалізовувати ще одну функцію, яка пов’язана із забезпеченням незалежності судової системи та суддів. І там виникає дуже багато питань, пов’язаних із діяльністю різних суб’єктів можливого впливу. Ми з’ясовуємо, чи здійснювався зовнішній вплив на здійснення правосуддя суддею чи ні, відповідно звертаємося із запитами до різних державних органів.

 

Як має діяти ВРП, якщо хтось із її членів дізнається, що на певного суддю чиниться тиск із боку влади?

За законом, суддя має повідомити про це ВРП. Тоді ми здійснюємо перевірку, і за результатами розгляду маємо право звернутися у відповідні органи для реагування.

 

А якщо не суддя сам заявляє про тиск, а хтось сторонній?

Ми також здійснюємо перевірку.

 

На якому рівні має відбуватися співпраця з громадськістю?

Насправді, вона вже відбувається. Сьогодні робота ВРП – відкрита та прозора. Засідання транслюються он-лайн, на них може прийти будь-хто, журналістам дозволено робити всі записи. Але ми ще маємо почати пояснювати окремі наші рішення. Тож комунікація має бути активнішою.

 

 

Хочу наостанок уточнити: із 300 суддів Майдану лише 30 було притягнуто до відповідальності?

До нас спочатку надійшли висновки ТСК. Це було 41 висновок на 46 суддів. Усього до відповідальності було притягнуто 33 суддів. Але розгляд цих матеріалів ще не завершився.

Наші рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності вже мають вплив на діяльність суддів, і, у першу чергу, слідчих. Ми чітко вказали, що слідчий суддя несе відповідальність, оскільки КПК покладає на нього здійснення особливих функцій, а саме – судового контролю за дотриманням прав та свобод особи на стадії досудового розслідування. Це процесуальний обов’язок, а не право слідчого судді чи суду. І у випадку, якщо слідчий суддя не належно виконує цей обов’язок, то він повинен нести відповідальність. Також ми зробили акцент на слабкій вмотивованості багатьох судових рішень. Зараз можна побачити, що слідчі судді належно обґрунтовують свої судові рішення. Робимо також акцент на строках розгляду судових справ. Хоча розуміємо, що навантаження на суддів велике.

 

Скільки часу має піти на відновлення довіри до суддівської системи?

Раніше я був оптимістом, і вважав, що на це піде від трьох до п’яти років. Зараз думаю, що від п’яти до десяти. Процеси, насправді, складніші, ніж це виглядало на етапі внесення змін до Конституції України. Здавалося, що правові передумови дають підстави зробити це швидше. Але зараз наша діяльність говорить, що процес буде довшим.

 

Тетяна Катриченко

Останнi новини
Останнi новини
Зубко: Будинки оснащені приладами обліку теплової енергії на 70,47%
Зубко: Будинки оснащені приладами обліку теплової енергії на 70,47%
Призначений державою адвокат Януковича повідомив про самовідвід
Призначений державою адвокат Януковича повідомив про самовідвід
У ряді регіонів України зберігається надзвичайний рівень пожежної небезпеки
У ряді регіонів України зберігається надзвичайний рівень пожежної небезпеки
СБУ затримала бойовика, який не захотів скористатися програмою «На тебе чекають вдома»
СБУ затримала бойовика, який не захотів скористатися програмою «На тебе чекають вдома»
ЄСПЛ розгляне заяву Насірова на НАБУ і САП
ЄСПЛ розгляне заяву Насірова на НАБУ і САП
Зубко: Понад 70% житлового фонду вже підготовлено до опалювального сезону
Зубко: Понад 70% житлового фонду вже підготовлено до опалювального сезону
У результаті бунту у венесуельській в′язниці загинули 37 людей
У результаті бунту у венесуельській в′язниці загинули 37 людей
Інтерпол оголосив у розшук 52 картини Музейного фонду України, захоплені окупантами в Криму
Інтерпол оголосив у розшук 52 картини Музейного фонду України, захоплені окупантами в Криму
Гройсман: Підстав для підвищення ціни на газ немає
Гройсман: Підстав для підвищення ціни на газ немає
В Афганістані в ході антитерористичної операції загинув американський військовослужбовець
В Афганістані в ході антитерористичної операції загинув американський військовослужбовець
Розвідка: Окупанти реєструють поранених російських військовослужбовців як місцевих жителів
Розвідка: Окупанти реєструють поранених російських військовослужбовців як місцевих жителів
Дорожні пробки змусили Полторака спуститися у метро
Дорожні пробки змусили Полторака спуститися у метро
New York Times заявляє про причетність українських хакерів до втручання у вибори в США
New York Times заявляє про причетність українських хакерів до втручання у вибори в США
Грановський утік до Австрії – джерело
Грановський утік до Австрії – джерело
Прикордонники мобільного підрозділу отримали сучасні снайперські комплекси
Прикордонники мобільного підрозділу отримали сучасні снайперські комплекси
Військові вертольоти США здійснять тренувальні польоти над Латвією
Військові вертольоти США здійснять тренувальні польоти над Латвією