Конституція 1996 року: Хто, чому і на які поступки пішов (спогади учасників конституційної ночі)

Конституція 1996 року: Хто, чому і на які поступки пішов (спогади учасників конституційної ночі) Фото:www.ukrinform.ua
Парламент у ніч прийняття Конституції

За 21 рік з дня прийняття Конституцію України змінювали вже шість разів. І це ще не кінець. На сьогоднішній день йдуть гострі дискусії і політичні торги стосовно внесення чергових змін до Основного закону. Корегувати хочуть розділ про судоустрій, про місцеве самоврядування, статус Автономної республіки Крим, а також розглядається варіант нового перерозподілу повноважень у владному трикутнику президент-парламент-Кабмін.

У  переддень Дня Конституції ТВі звернувся до деяких учасників славнозвісної конституційної ночі 28 червня 1996 року, щоб з’ясувати, за які положення Основного закону тоді йшли найгостріші дебати і на які поступки тоді пішли представники націоналістичних сил комуністам.

Тарас Чорновіл, (спогади батька В’ячеслава Чорновіла- депутата Верховної Ради II скликання)

Я дуже добре пригадую, що батько опікувався під час конституційного процесу темою Криму. Під час роботи конституційної комісії і в саму конституційну ніч для нього було принципово не допустити створення такого явища, як територіальна автономія Криму. Він наполягав, що за півостровом потрібно закріпити статус національна кримсько-татарська автономія. На жаль… Він ще тоді казав, що та норма про статус Крима, за яку проголосували - це міна сповільненої дії. А зараз бачимо, що то був пророчий підхід. На той час повернення кримських татар блокувалося і в Україні, і в Росії, і Узбекистані. І в Криму їх було достатньо мало. І тому варіант національної кримсько-татарської автономії на той час виглядав дуже ілюзорно.

Була дискусія стосовно існування президента Криму, Конституції… Батько з соратниками кістми лягали,  аби не допустити таких речей.

В кінцевому рахунку питання Криму стало жертвою певного компромісу. Потрібно пам’ятати і розуміти, що Верховна Рада другого скликання була на дві третини представлена лівими силами та мажоритарщиками-«червоними директорами». Був ризик, що якщо не було б компромісу, то Конституцію могли б взагалі не прийняти, до того ж президент Леонід Кучма погрожував розпустити Верховну Раду у разі не прийняття Основного закону (готовності до перевиборів не було).
Розмін був і стосовно єдиної української мови і єдиного громадянства. Вже тоді комуністи починали наполягати на двох державних мовах та подвійному громадянстві. Відвоювати єдину державну українську мову вдалось виключно за рахунок того, що у пункті про мови національних меншин, російська мова була виділена окремо.

Батько згадував і ситуацію з гербом. Казав: добре, що вони такі безграмотні і не розуміють, що таке малий і великий державний герб. Спочатку ж хотіли приймати великий державний герб з чітко прописаними параметрами. Вони думали, що малий державний герб – це якийсь символ і не більше. Не знали, що це тризуб. А коли зрозуміли, що малий герб – це тризуб, якого вони найбільше боялися, то вже було пізно, стаття була прийнята.

Під шаленим натиском ліві депутати згодились на державний гімн на музику Михайла Вербицького, але категорично відмовились від визнання і прийняття конституційного закону зі словами «ще не вмерла Україна». Текст гімну прийняли лише в 2003 році.  Тобто вийшла ситуація, що після прийняття Конституції  Україна жила сім років з гімном, у якому не було слів.

Жорсткі дискусії були і стосовно форми адміністративного устрою. Кучма тоді хотів мати значно більші повноваження для президента і повну вертикаль виконавчої влади. Він хотів вертикаль виконкомів. В результаті компромісу прийняли вертикаль адміністрацій.

Якщо говорити про норми Конституції, які об’єднували увесь зал, то це розділ, де мова йде про права і свободи громадян. Голосування проходило досить легко. Конституція України вийшла надзвичайно соціальна. Така соціальна, що де-факто виходить так, що деякі речі гарантовані Основним законом, але тільки задекларовані і не виконуються.

Комуністів брали ізмором: вони звикли працювати від дзвінка до дзвінка, а тут потрібно було приймати Конституцію без перерви і цілу ніч. До того ж вони дуже боялися Кучми, який тоді почав тиснути.

Ярослав Кендзьор, депутат Верховної Ради II скликання

Конституційний процес в ті роки йшов вкрай повільно і важко. Основний закон для незалежної України почали виписувати ще в 1995 році. Але станом на червень 95-го в залі Верховної Ради не було голосів за Конституцію. У всіх було розуміння, що жити в новій державі по Конституції УРСР вже неможливо, принаймні вона абсолютно не врегульовувала взаємовідносини між різними гілками влади, але і 300 голосів за нову Конституцію не було. Довелось приймати так звану малу конституцію – Конституційну угоду. Її прийняли 7 червня 1995 року. Ледь-ледь назбирали 240 голосів «за». А далі закипіла робота над текстом Основного закону.

Мало хто пам’ятає, але тоді було зареєстровано п’ять варіантів проекту  Конституції і одна з них була повністю російською мовою і називалася «Конституция Украинской Советской Социалистической Республики».

Як ви вже зрозуміли, найгостріші дискусії точились навколо статей, які стосувались національної української самоідентифікації і державності. Комуністи й інші ліві сили чуби собі висмикували, аби розмити такі поняття як «український народ», категорично проти були державного герба – тризуба і жовто-блакитного прапора. Вони планували закріпити в Конституції як державний прапор – червоно-синій, а як герб - серп і молот.

За статтю 20, в якій визначаються державні символи, боротьба точилася близько восьми годин. Лише вдумайтесь, вісім годин! Ми тоді відстояли і тризуб, і «ще не вмерла Україна», але змушені були піти на поступки в питанні Криму.

Від самого початку в проекті Конституції, що була узгоджена конституційною комісією, статус Криму  визначався як «Кримська автономія, яка має свій статут та затверджується Верховною Радою України». Але «ліваки» вимагали «Автономної республіки Крим зі своєю Конституцією, Радою АРК, Кабміном». Щоб вийти з клінчу, довелось нам погодитись на АРК, а їм – на українські державні символи.

 

Автор - Олена Пономарчук

Останнi новини
Останнi новини
Рейтинг Макрона за місяць впав на 10%
Рейтинг Макрона за місяць впав на 10%
Україна здобула вже восьме «золото» на Дефлімпіаді-2017
Україна здобула вже восьме «золото» на Дефлімпіаді-2017
Президент Польщі заветував суперечливу судову реформу
Президент Польщі заветував суперечливу судову реформу
Мінсоцполітики: Перепризначення субсидій на наступний опалювальний період здійснюється в автоматичному режимі
Мінсоцполітики: Перепризначення субсидій на наступний опалювальний період здійснюється в автоматичному режимі
МВС: Цього року знешкоджено понад 100 банд
МВС: Цього року знешкоджено понад 100 банд
У Китаї закрили 4 тисячі веб-сайтів
У Китаї закрили 4 тисячі веб-сайтів
Відбулися телефонні переговори в «Нормандському форматі»
Відбулися телефонні переговори в «Нормандському форматі»
Тимчук: Керівництво бойовиків почало спрямовувати своїх «правоохоронців» на передову
Тимчук: Керівництво бойовиків почало спрямовувати своїх «правоохоронців» на передову
Нововідкритий вид американських жаб вже перебуває під загрозою вимирання
Нововідкритий вид американських жаб вже перебуває під загрозою вимирання
Урядові війська Ємену вибили повстанців зі стратегічно важливого міста
Урядові війська Ємену вибили повстанців зі стратегічно важливого міста
Правоохоронці проводять обшуки на 41-му спиртзаводі
Правоохоронці проводять обшуки на 41-му спиртзаводі
У Швейцарії на перехожих накинувся чоловік із бензопилою
У Швейцарії на перехожих накинувся чоловік із бензопилою
Минулого тижня в Україні ліквідували 2 581 пожежу
Минулого тижня в Україні ліквідували 2 581 пожежу
Розенблат не хоче здавати закордонний паспорт
Розенблат не хоче здавати закордонний паспорт
У Міносвіти створили мобільний додаток для вступників
У Міносвіти створили мобільний додаток для вступників
Японські вчені розробляють «екологічно чистий» метод горіння олімпійського факела
Японські вчені розробляють «екологічно чистий» метод горіння олімпійського факела