Медичний спротив: чому насправді українські лікарі так опираються змінам у системі охорони здоров’я?

Медичний спротив: чому насправді українські лікарі так опираються змінам у системі охорони здоров’я? Фото: Сегодня

Чи не найбільші лиха української медицини – корупційність та недоказовість. Тобто переважна більшість наших співвітчизників дають лікарям хабарі та не знають, чи лікують їх медики. Про це прямо говорять ті, хто готові до змін, інші – шукають шляхи залишити систему незмінною.


«Я за зміни. Так далі не можна працювати», – говорить голова громадської ради при Міністерстві охорони здоров’я Максим Іонов. Він – завідувач приймального відділення Київської міської клінічної лікарні №3. «Але робити це потрібно максимально проінформовано і для пацієнтів, і для медичних працівників», – упевнений лікар.


Реформа, яка торкнеться усіх. Саме так охарактеризувала майбутні можливі зміни в системі охорони здоров’я очільниця профільного відомства Уляна Супрун. Нині вона не лише намагалася пояснити особливості своєї реформи, а й ініціювала національну дискусію щодо нових правил як серед пересічних українців, так і у професійному товаристві.

КОЛИ ЗА ЛІКУВАННЯ ПЛАТИТИМЕ ДЕРЖАВА?


«Знаєте, мені теж страшно потрапити до лікарні чи серйозно захворіти, – зізнається головний дитячий імунолог Києва Федір Лапій на наше зауваження про те, що лячно опинитися у невідкладному стані у приймальному відділенні будь-якої української лікарні. – Якщо у мене трапиться реально складна ситуація для здоров’я, я боюсь, бо за тієї системи, яку ми маємо, у мене грошей нема. Я буду думати, де їх дістати, що продати… Але не заради цього ми живимо і платимо податки».


Нині проектом МОЗ рекомендовано сформувати три пакети послуг. Деякі з них вважатимуться страховими випадками, за які заплатить держава через новостворену Національну службу здоров’я, за інші змушений буде платити вже сам пацієнт.


Перший пакет – червоний. У ньому послуги, які держава відмовляється оплачувати, як то естетична хірургія чи стоматологія, окрім деяких випадків, звернення до вузьких спеціалістів без направлення.


Другий – синій. Це означає, що держава може покрити витрати частково. Необхідна планова операція або дороговартісне лікування – тоді держава бере участь, але пропорційно з пацієнтом. Усі тарифи єдині для усіх клінік та усіх регіонів країни. Окремо діятимуть програмами для певних захворювань – серцево-судинних, ендокринних тощо.


Третій пакет – зелений. Ці послуги держава покриватиме на 100%. Серед них: невідкладна допомога, первинна та паліативна. Державний гарантований пакет розробляється Національною службою здоров’я не пізніше 15 вересня щороку.


«До «зеленого списку» має бути додана вакцинація – як дітей, так і дорослих. І за моєю інформацією так буде», – переконаний Лапій.


«На мою думку, дещо насторожує система парамедиків, але, насправді, вона не погана, – говорить завідувач приймального відділення Київської міської клінічної лікарні №3. – У розвинених країнах така себе виправдовує. Там якщо людину привозять у приймальне відділення, то вона вже забезпечена усім обсягом необхідного. Але нам окрім того, що треба було вивести парамедиків, варто було би змінювати приймальні відділення багатопрофільних лікарень, адже головна мета парамедика – стабілізувати стан хворого і доставити до лікарні. І якщо ми досягнемо налагодженої роботи швидких та приймальних відділень, то зможемо говорити про роботу лише системи парамедиків. Якщо це у нас просувається повільно, то і запровадження парамедицини має відбуватися поступово – не одразу всіх лікарів знімати зі швидкої допомоги. У певній частині Європи діє змішана система – у складі бригад є і парамедики, і лікарі. Я думаю, у нас теж так буде. Поки ж я бачу по співробітникам екстреної допомоги, що у них є відчуття занепокоєння, вони не знають, що з ними буде».


Щоправда, нині Іонов додає, що поки не бачить позитивних змін у системі екстреної допомоги: «Але це не провина керівництва міністерства охорони здоров’я. Поки всі зміни лише задекларовані – є проекти щодо зміни системи навчання парамедиків, по впровадженню посади медичних техніків, про проведення курсів навчань. Нині можу спостерігати лише перенавантаження приймальних відділень. І це не лише медична, а соціальна проблема. Наскільки я можу аналізувати як завідувач приймального відділення, то первинна ланка себе не виправдовує: лікарі або не підготовлені, або бояться відповідальності. Після 14.00 майже всі пацієнти госпіталізовані по екстреній допомозі з направленнями від сімейного лікаря. Тобто сімейний лікар не зацікавлений вести пацієнта, він буде намагатися його позбутися. І стаціонари перенавантажені. Ми працюємо в три зміни, аби забезпечити обіг лікарні».


До речі, за планами МОЗ саме сімейні лікарі мають приймати до 80% усіх звернень, а лише у 20% //випадків –// направляти до вузькопрофільних спеціалістів.

ЛІКУВАННЯ ЗА МІЖНАРОДНИМИ ПРОТОКОЛАМИ?


«Мають бути певні стандарти лікування, ми повинні знати, за що ми платимо, – говорить Федір Лапій. – І головне – уберегти пацієнта від «експериментів» над ним. Але якраз стандартів в Україні мало. І вони не можуть з’явитися за ніч чи тиждень. Для цього потрібен досвід. Тож ми маємо скористатися стандартами інших країн».


Лікар розповідає, що навіть не всі його колеги розуміють, звідки в Україні можуть взятися нові протоколи лікування.
Такі не може просто написати українське Міністерство охорони здоров’я, як і будь-яке подібне відомство у Європі. Це справа не чиновників, а лікарських товариств – професійних асоціацій. Це вони пишуть своє бачення лікування, діагностики та профілактики. І якщо у Європі, США, Канаді існує багато професійних асоціацій, які починають висловлювати свою точку зору через протоколи, то в Україні таких майже нема. Тож нині в Україні можна констатувати дефіцит досвіду для написання медичних протоколів. Задля прискорення процесу на рівні держави треба визнати рекомендації, прийняті у Великобританії, Канаді, США. Звісно, рекомендації різних асоціацій можуть мати протиріччя. Але важливо, аби вони були виписані, прийняті на засадах доказової медицини, на традиціях існування професійних товариств. «Ми говоримо, що у нас нема грошей, досвіду, традицій, але є хвороби, які не мають настанов або вони застарілі. Тож оптимально – заявити, що певні настанови ми приймаємо та працюємо», – говорить дитячий імунолог.


«Реформа – це не лише зміна умов праці, а й зміна юридичного поля: стосунки пацієнта та лікаря мають змінюватися, – говорить Максим Іонов. – Діяльність лікаря буде аналізуватися з точки зору закону. І перш за все каратися лікарська помилка. Нова відповідальність і нове покарання. Про це сьогодні думають медики, які гальмують зміни. А я переконаний, що так має бути. Як не прикро мені було говорити про своїх колег, але ситуації, коли у Європі за помилкою було би покарання, є. Зрештою, про це думати варто, бо ми всі можемо опинитися у ролі пацієнта».


За новими протоколами працювати лікарі зможуть вже скоро. Для цього МОЗ на рівні наказу, або Кабмін у формі постанови, або ВР у законі скаже, що світові приклади протоколів у нас мають юридичну силу, тоді лікарі можуть ними користуватися. А відповідно якість надання ними послуг буде чітко та прозоро контролюватися. Скажімо, пацієнтам не доведеться платити до кишені медикам за якість «корисні» БАДи, а лікарі вже не зможуть їх продавати у стінах лікарень.

МЕДИЦИНА БЕЗ ХАБАРІВ


«Як ви думаєте, якщо лікар за місяць роботи у столичному пологовому будинку отримує від 8 до 12 тисяч доларів, я вже не кажу про суми, які має керівник цієї установи, який отримує відкати та дозволяє діяти певним чином, що їх може мотивувати стати прихильником такої реформи? – говорить лікар-гінеколог приватної клініки Наталія Лелюх. – Як ви думаєте, люди, які мають такі статки, працюючи в державних закладах, не вкладаючи у них ані копійки, захочуть щось змінювати? Я у цьому дуже сумніваюсь».


При цьому лікар думає, що для таких людей мотиваційного рецепту немає. «Треба зачистити все до основи, – припускає Лелюх. – Ми собі цього дозволити не можемо – у нас є люди, які залежать від нас – малозабезпечені верстви населення, пенсіонери. Єдине, що можна робити, це починати спочатку. Навчати нових медиків європейським цінностям. Що ж до діючих лікарів, то можна діяти лише каральними методами або методами тотального контролю».

«Бачимо, як запрацювало «ProZorro», виявилося, що маємо реальну економію. Тепер додаткові гроші можуть йти на закупівлю ліків, а не на відкати посередникам, – розмірковує Федір Лапій. – Звичайно, ця система, яка звикла жити за відкати, буде дуже сильно впиратися. Впиратимуться ті, хто мав 200-500% прибутку на певних виробах медичного призначення. Лікар виходив до пацієнта та казав, мовляв, що ж ви будете бігати по аптекам та шукати препарати, ось вони – нам привозять дистриб’ютори, и ми вам продамо… Я не говорю про всіх лікарів. Але чим вище твій ранг у медичному закладі або у суспільстві, чим більше ти у цьому спеціалізуєшся, тим більше можеш контролювати цей процес. Не секрет, що у деяких медичних закладах треба платити всім: санітарці, ліфтеру, медсестрі, лікарям. Якщо у них забрати всі ці додаткові прибутки, то вони, звісно, будуть впиратися».
За спостереженнями Іонова половина лікарів відкриті до спілкування. Іншім 50% занадто комфортні такі умови.


«До корупції у лікарнях треба ще додати моніпулятивну політику саме тих осіб, яким ця ситуація вигідна та подобається. Вони просто заважають розвиватися, – продовжує Іонов. – Але я бачу, що в Уляни Супрун та її команди абсолютне відторгнення цієї політики, вони навіть зовні не сприймають тих людей, які намагаються маніпулювати тезою, що держава має взяти обов’язок за все, що відбувається, нам не вистачає коштів. Це все зрозуміло. І треба не лише вимагати від керівництва держави взяти на себе відповідальність за стан охорони здоров’я, а й нам пропонувати, як ми його будемо змінювати».

РОЛЬ ПАЦІЄНТА


«І знаєте ще, я впевнена – треба змінювати пацієнта, – говорить Наталія Лелюх. – Коли він припинить нам платити кошти на рівному місці не за що, наприклад, просто лікар посидів під час пологів, коли пацієнти не вважатимуть, що вони нам щось винні, тоді теж будуть зміни. Коли день, тиждень, місяць лікарі не отримуватимуть те, що отримували раніше, то, можливо, вони й самі захочуть щось міняти».
Про достатньо потужну громадянську свідомість у країнах Західної Європи говорить і Федір Лапій: «Там опікуються про своє власне здоров’я, чого нема у нас. Є питання самоосвіти пацієнта і самолікування пацієнта – він розуміє, коли має звертатися до лікаря, коли може цього не робити. Пацієнт на Заході самостійно відповідає за своє здоров’я. Там пацієнт як у нас не приходить як у нас до лікаря і не керує ним, диктуючи, що саме він має зробити».

НАСТАНОВИ ТА СТРОКИ


«Сьогодні нема сумнівів, що система потребує реформування, – упевнений головний дитячий імунолог Києва Федір Лапій. – Говорити про відтермінування – взагалі некоректно. У мене є питання до того, як буде виглядати реформування у кінцевому результаті. Одночасно я розумію, що насправді незаангажованих людей, здатних реформувати, дуже небагато. Але є робочі моменти, які мають бути відшліфовані у процесі».


У Іонова багато запитань до реформи. Більшість стосується особливостей роботи швидкої допомоги. Але є і побажання. «Нехай би пані Уляна Супрун продовжувала поступову стратегічну виважену політику і долучала би більше професійних експертів у галузі охорони здоров’я – тих, хто має не лише управлінський досвід, а й власний медичний. Це мають бути не просто менеджери, а й ті, хто на собі відчули, що таке бути в медицині санітаром і головним лікарем. І у нас такі люди є. Наприклад, на днях вона мала зустріч із колишніми міністрами охорони здоров’я. Її команда почала більше приділяти уваги меседжам, як вони бачать зміни первинної ланки, якими мають бути госпітальні округи, як вони діятимуть в умовах централізації. Таких зрушень не було у її попередників. У них спостерігалась така собі адміністративно-менеджерська закритість. Тож нам є з чим порівнювати. Хотілось би, аби такі люди несли у професійну спільноту інформацію, розтлумачення саме цієї стратегії. Тоді буде беззаперечна підтримка саме професійної спільноти. А вона дуже важлива. Саме лікарі мають нести цю реформу. А для цього вони мають знати, у яких умовах вони повинні працювати».


Тож коли ми всі відчуємо зміни? Максим Іонов прогнозує, що позитивний результат можна буде побачити за 3-5 років. Наталя Лелюх менш оптимістична. «Для змін має минути не менше тридцять років, аби відбулися зміни й у свідомості пацієнтів, і у свідомості лікарів», – говорить вона.


Керівниця МОЗ Уляна Супрун встановили свій дедлайн. Зміни мають відбуватися вже з літа 2017 року. Звісно, якщо голосування запропонованого відомством документу «Про державні фінансові гарантії надання медичних послуг та лікарських засобів» у парламенті відбудеться не пізніше 16 травня. Як ні, то медичну реформу треба буде відтермінувати на кілька років. Україна не може дозволити собі таку «розкіш».


Автор: Тетяна Катриченко

437
Схожi новини
Останнi новини
Запровадження Туреччиною смертної кари зупинить переговори про її членство в ЄС
Запровадження Туреччиною смертної кари зупинить переговори про її членство в ЄС
США послабилило санкції щодо Білорусі на півроку
США послабилило санкції щодо Білорусі на півроку
Південна Корея запропонувала виключити КНДР з ООН
Південна Корея запропонувала виключити КНДР з ООН
Мільйонні страйки тривають у Бразилії проти пенсійної реформи
Мільйонні страйки тривають у Бразилії проти пенсійної реформи
Парламент Албанії обрав президентом країни Іліра Мету
Парламент Албанії обрав президентом країни Іліра Мету
КНДР знову провела невдалий запуск балістичної ракети
КНДР знову провела невдалий запуск балістичної ракети
Український танкер захопили біля берегів Лівії
Український танкер захопили біля берегів Лівії
У вантажі турецьких томатів в Україні виявлено карантинний організм
У вантажі турецьких томатів в Україні виявлено карантинний організм
Очільник партії "Національний фронт" у Франції пішов у відставку через заяву про Голокост
Очільник партії "Національний фронт" у Франції пішов у відставку через заяву про Голокост
Порошенко підписав указ про виділення Молдові гумдопомоги для ліквідації наслідків негоди
Порошенко підписав указ про виділення Молдові гумдопомоги для ліквідації наслідків негоди
Порошенку запропонували здійснити в Україні перехід з кирилиці на латиницю
Порошенку запропонували здійснити в Україні перехід з кирилиці на латиницю
Роману Насірову зробили операцію
Роману Насірову зробили операцію
Норвегія надасть Україні близько 25 млн доларів в цьому році
Норвегія надасть Україні близько 25 млн доларів в цьому році
В Івано-Франківську пройде міжнародний мистецький фестиваль “Carpathian Space”
В Івано-Франківську пройде міжнародний мистецький фестиваль “Carpathian Space”
США готові прийняти військові заходи проти Північної Кореї
США готові прийняти військові заходи проти Північної Кореї
Мінагрополітики розробило план адаптації сільського господарства до зміни клімату
Мінагрополітики розробило план адаптації сільського господарства до зміни клімату