Недовіра до суду або підказка Януковичу

Недовіра до суду або підказка Януковичу Фото:Віктор Ковальчук
Справа Януковича про державну зраду

На 4 травня призначено перше підготовче засідання у справі Януковича про державну зраду. Її розглядатиме Оболонський районний суд столиці – колегія на чолі з його головою Владиславом Дев’ятком.

Цей суддя невідомий широкому загалу, як-то Оксана Царевич чи Сергій Вовк, бо не був помічений у гучних справах стосовно окремих політиків, приміром, нинішнього генпрокурора Юрія Луценка чи народного депутата Юлії Тимошенко. У його біографії була справа судді-колядника Львівського апеляційного адміністративного суду Ігоря Зварича, якого той засудив до десяти років позбавлення волі за отримання хабарів, та нещодавній гучний процес над «торнадівцамі».

Але між цими двома подіями були сотні інших справ Дев’ятка. Рішення по двом із них стали підставою для відкриття Вищою радою юстиції (нині – Вищою радою правосуддя) дисциплінарної справи стосовного цього судді. Саме вона, ймовірно, може вплинути на розгляд справи президента-втікача, яку генеральний прокурор назвав важливою та безпрецедентною.

Правосуддя по-оболонськи

Суддею Оболонського районного суду міста Києва Владислав Дев’ятко призначений Указом Президента України від 12 січня 2007 року терміном на п’ять років. Згодом обраний на посаду безстроково. Із січня 2014 року виконував обов’язки голови суду у зв’язку з відставкою його попередниці – нині члена Вищої ради правосуддя (ВРП) Ірини Мамонтової. Навесні того ж року обраний головою.

Узимку 2014 року в стінах Оболонського районного суду столиці десятками виносяться рішення стосовно активістів Революції Гідності. Першими туди потрапляють кейси п’ятьох студентів Київського національного університету кіно і телебачення ім. Карпенко-Карого. Хлопців обвинувачують в організації масових заворушень на Майдані. 22 січня четверо з них отримали у якості міри запобіжного заходу домашній арешт, один – утримання у СІЗО.

На той час головою Оболонського суду працює нинішній член Вищої ради правосуддя Ірина Мамонтова. За кілька днів після оголошення рішень вона пише заяву про звільнення.

Цікава деталь: від дати написання заяви до дати її розгляду минуло лише два тижні, у той час як зазвичай така процедура триває три-шість місяців. Вже 11 лютого 2014 року із вуст тодішнього міністра юстиції Олександра Лавриновича лунає інформація про звільнення Мамонтової за власним бажанням.

Але два тижні до цієї дати для Оболонського суду стали визначальними. Поки Мамонтова чекала рішення щодо свого звільнення, в установі відбулися зміни. Тимчасовим керівником стає саме Владислав Дев’ятко. І вже вночі 25 січня Оболонський районний суд міста Києва розглядає справи затриманих і побитих активістів із Грушевського та Кріпосного провулку. У результаті 17 із них відправляють до СІЗО, двох – під домашній арешт.

Ми звернули увагу, що під час того, як Мамонтова була головою Оболонського суду, ця установа не виносила рішень про позбавлення прав «автомайданівців» або взяття під варту активістів із Майдану, – говорить юрист Роман Маселко. – Як тільки керівництво змінилося – Мамонтова спочатку пішла на лікарняний, а потім була звільнена, – судді стали виносити необхідні рішення.

«Тільки по «Автомайдану» було винесено 41 рішення, – додає він. –  Важливо зазначити, що Ірина Мамонтова дала свідчення прокуратурі й розповіла, що були дзвінки з Адміністрації Президента, під час яких чітко вказувалося, що зокрема по «Автомайдану» треба виносити виключно позбавлення прав, а не штрафи, і впоратись із цим оперативно. Коли ж цього не відбувалося, Мамонтову фактично під тиском змусили піти у відставку».

Під загрозою звільнення

Два із 41 рішення ухвалив особисто Владислав Дев’ятко. Саме він позбавив учасників автопробігу до будинку Віктора Януковича у Межигір’я – Сергія Закутайла та Михайла Брашкіна – права керувати транспортним засобом строком на три місяці. Підстава – рапорт працівника ДАІ про незупинку водія на його вимогу.

Нині інтереси Закутайла та Брашкіна представляє саме Маселко. Це він допоміг скласти заяви, що стали підставою для відкриття справи, яку зараз розглядає дисциплінарна секція ВРП. Тобто яку вона ще має розглядати у присутності самого Дев’ятка. Але той до ВРП не з’являється. Спочатку поясненням було написання рішення щодо «торнадівців» у нарадчій кімнаті, нині суддя не знаходить час, бо надто завантажений.

Відомо, що у своїх поясненнях для Тимчасової слідчої комісії з перевірки суддів Дев’ятко зазначив: указані особи не були учасниками масових акцій протесту, а тому він не підлягає перевірці згідно з пунктом 1 частини першої статті 3 Закону України «Про відновлення довіри до судової влади в Україні», а рішення суду були законні та обґрунтовані. Про це він особисто сказав і представникам «Автомайдану», коли восени 2014 року вони прийшли до його кабінету. А ще стверджував: «Вказівок щодо прийняття незаконних рішень згори не було».

Адвокат потерпілих «автомайданівців» говорить, що є всі підстави провести аналогію між головою Оболонського районного суду Дев’ятком та колишнім суддею Дніпровського районного суду Миколою Чаусом.

«Чаус теж був під ризиком звільнення, – згадує юрист. – Потім до нього потрапляє резонансна справа, і суддю не звільняють. Тут така ж історія. Спочатку справа «Торнадо», згодом – Януковича. Луценко ж заявляв, що його ключове завдання – вирок по Януковичу. Ця справа дуже швидко розслідувалась, потім зайшла в Оболонський суд, у якому половина суддів перебуває в підвішеному стані, бо пов’язані з подіями на Майдані. Думаю, нині використовуються ті ж методи, що були й при попередній владі».

Але повернемося до Мамонтової. Із журналістами вона не спілкується та не коментує ситуації щодо свого звільнення. Представник потерпілих, присутній на кожному засіданні по Дев’ятку у ВРП, наполягає на тому, аби Мамонтова привселюдно пояснила, за яких обставин вона пішла з посади голови суду і яким чином відбувався тиск, якщо такий був узимку 2014 року.

Чому це важливо? Треба сказати, що донині всі ухвали суддів часів Майдану оцінюються як окремі рішення. При цьому не було оцінок мотивів. А тиск і вказівки – означає, що суддя чітко розумів, що його рішення буде неправосудним. У зв’язку із цим ВРП мала би з’ясовувати можливий факт тиску, адже це обтяжує провину кожного судді, стосовно якого розглядається дисциплінарне провадження за події під час Революції Гідності.

«Ми наполягаємо на особистій присутності Владислава Дев’ятка, адже прагнемо запитати, чи не дзвонили йому із вказівками ухвалювати ті чи інші рішення? Нам важливо дізнатися, чому після того, як він став виконувати обов’язки, все стало добре – почали виносити найсуворіші рішення, – говорить юрист «Автомайдану». – І, звичайно, хотілося би, аби це підтвердила Мамонтова – офіційно, публічно, під час засідання Вищої ради правосуддя. Тому ми її вже третій раз викликаємо клопотанням. Але воно досі не задоволене. Коли я запитав, чи станеться це, то почув відповідь, що при цьому має бути врахована думка Дев’ятка. А він не з’являється. Відповідно утворюється таке собі замкнене коло. Але якщо він навіть не з’явиться, то отримана інформація від Мамонтової буде дуже важлива при оцінці дій Дев'ятка».

У Вищій раді правосуддя нині кажуть, що підстав, аби Дев’ятко не розглядав справу Януковича – немає. Але щоб уникнути сумнівів ВРП намагатиметься розглянути дисциплінарну справу Дев’ятка якомога швидше.

Тож наступна спроба запланована на 12 травня.

Європейські «перспективи»

А 4 травня вже розпочинається розгляд важливої та резонансної справи Януковича.

За неї, окрім Дев’ятка, мали взятися ще двоє суддів Оболонського суду – заступник Дмитро Камбулов і суддя цивільно-адміністративної колегії суддів Максим Тітов. Перший, як і Дев’ятко, виносив рішення щодо «Автомайдану». Тобто існував ризик, що не тільки Дев’ятка, але й Камбулова можуть звільнити, якщо не в дисциплінарному провадженні, то під час майбутнього кваліфікаційного оцінювання. «Я особисто від імені своїх потерпілих подавав заяви, аби за фактом винесених Дев’ятком завідомо неправосудних рішень по 375 статті були відкриті кримінальні провадження», – пояснює Маселко.

Але як стало відомо минулого тижня, Вища рада правосуддя звільнила суддю Оболонського районного суду Києва Дмитра Камбулова. Причина – той подав заяву про відставку. Доповідач із цього питання Тетяна Малашенкова зазначила, що суддя Камбулов має право подати у відставку, адже його стаж на посаді судді становить понад 20 років. Тож місце Камбулова посяде Костянтин Васалатій.

Звільнення Камбулова не знімає питання довіри до колегії на чолі з Дев’ятком.

Навіть якщо вирок по Януковичу буде законним, то все одно з боку стороннього поінформованого спостерігача суддя, що його ухвалив, не буде вважатися незалежним, – припускає Маселко. – А відповідно в Європейському суді з прав людини (ЄСПЛ) таке рішення можна буде спробувати скасувати. Але очевидно людей, які організували цей суд, це не цікавить. Їм потрібен фейковий вирок, піар на обіцянках. Ми переконані: суд має відбутися. Але його не повинні вершити ті, у законності вироку кого можна сумніватися. Справу мають розглядати люди з не зіпсованою репутацією.

«Якщо Янукович колись звернеться із заявою до ЄСПЛ, то суд буде, перш за все, дивитися, наскільки розгляд його справи був об’єктивним та неупередженим. У ЄСПЛ чинник зовнішнього впливу має бути прив’язаний до конкретних фактів», – говорить юристка Центру стратегічних справ Української Гельсінської спілки з прав людини Надія Волкова.

Вона пояснює: якщо ВРП визначить, що в діях судді Дев’ятка були ознаки порушення, тоді цей аргумент можна буде використати для його дискредитації.

«Але і цей аргумент не буде основним та не матиме суттєвого впливу на розгляд саме у ЄСПЛ, – продовжує Волкова. – Але повторюю: європейський суд дивитиметься на сам процес. Навіть, приміром, якщо є дисциплінарне провадження, але сам суддя вів процес об’єктивно, прозоро, неупереджено, то воно взагалі ніяким чином вплинути не може. Якщо є порушення у процесі, і Янукович буде скаржитися на порушення статті 6 Конвенції про права людини (вона гарантує право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, – Авт.), а до цього додадуться ще дисциплінарні провадження, тоді цей аргумент буде використано».

Виходить, що розгляд справи Януковича – це не лише спроба покарати представників минулої влади, а й привід звернути увагу на служителів Феміди, які, на відміну від підсудних, не в бігах, а спокійно працюють дотепер саме так, як працювали за часів четвертого президента України.

 

Автор: Тетяна Катриченко

Останнi новини
Останнi новини
Сторінку начальника Генштабу ЗСУ Муженка в Facebook намагалися зламати
Сторінку начальника Генштабу ЗСУ Муженка в Facebook намагалися зламати
Держпродспоживслужба планує до 1 вересня перевірити кожен харчоблок шкіл і дитсадків
Держпродспоживслужба планує до 1 вересня перевірити кожен харчоблок шкіл і дитсадків
У Сіднеї автомобіль на швидкості в′їхав у натовп людей
У Сіднеї автомобіль на швидкості в′їхав у натовп людей
Волкер та Сурков зустрінуться 21 серпня у Мінську
Волкер та Сурков зустрінуться 21 серпня у Мінську
Зубко: ЦВК призначила на жовтень перші вибори у 203 ОТГ
Зубко: ЦВК призначила на жовтень перші вибори у 203 ОТГ
У НАБУ залишилося 50 вакансій
У НАБУ залишилося 50 вакансій
Прогноз погоди на 19 серпня: у столиці буде спекотно, до +34
Прогноз погоди на 19 серпня: у столиці буде спекотно, до +34
Сім підстав зупинення транспортних засобів поліцейськими
Сім підстав зупинення транспортних засобів поліцейськими
Шкільним вчителям назвали розмір нових зарплат
Шкільним вчителям назвали розмір нових зарплат
Чудо природи: у Швеції зняли на відео білого лося
Чудо природи: у Швеції зняли на відео білого лося
Бойовики ІДІЛ стратили в Іраку 7 осіб із родини місцевого поліцейського
Бойовики ІДІЛ стратили в Іраку 7 осіб із родини місцевого поліцейського
Міносвіти: Якою має бути структура навчального року – вирішує школа
Міносвіти: Якою має бути структура навчального року – вирішує школа
СБУ попереджає про загрозу нової кібератаки
СБУ попереджає про загрозу нової кібератаки
Ердоган закликав турецьку діаспору в Німеччині не підтримувати на виборах ворожі Анкарі партії
Ердоган закликав турецьку діаспору в Німеччині не підтримувати на виборах ворожі Анкарі партії
У Монголії проходить 37-й Всесвітній конгрес поетів
У Монголії проходить 37-й Всесвітній конгрес поетів
5 днів: підсумки. Теракт у Барселоні, на Україну насувається «валютний дощ», хто «всиновить» корейські ракети?
5 днів: підсумки. Теракт у Барселоні, на Україну насувається «валютний дощ», хто «всиновить» корейські ракети?