Відкрите небо або чого чекає Ryanair?

Відкрите небо або чого чекає Ryanair? Фото:Aviabilet
Ryanair

Ірландська авіакомпанія, яка оголосила про свій прихід в Україну ще в березні 2017 року, досі не має договору з аеропортом «Бориспіль». Тим часом квитки на рейси з Києва вже давно продають.

 

Ірландці в київському небі

Те, чого чекали українські мандрівники, нарешті сталося у березні 2017 року: одна з найбільших бюджетних авіакомпаній Європи – Ryanair – оголосила про свій прихід в Україну. План дій простий: із осені 2017 року авіагігант спрямує свої повітряні судна з Львова та Києва до кількох міст Європи, зокрема до Лондона та Берліна.

Варто сказати, що питання щодо Ryanair вирішувалося на рівні уряду. Саме міністр інфраструктури Володимир Омелян оголосив про прихід перевізника. «Міністерство виконало 90% всієї роботи, аеропорти мають виконати свої 10%», – сказав він тоді.

А їх робота – це надання перш за все знижок.

«Ryanair – це компанія, яка ніколи не платить на рівні з національними перевізниками, вони часто обирають аеропорт дуже далеко від міста, який дає їм дуже хороші умови – не просить багато коштів за аеропортові збори, дає хорошу знижку, – говорить аналітик ГО «Європа без бар’єрів» Катерина Кульчицька. –

Розмова з боку авіакомпанії чітка: ми привозимо людей, а ви розвивайте у себе інфраструктуру – наземне обслуговування. Без знижки Ryanair не розглядав Україну би в принципі».

Аби домовленості були більш простими, від початку розглядався варіант польотів Ryanair у міжнародний аеропорт «Київ». Але туди вже літає угорський лоукост Wizz Air. До того ж через невеликий пасажиропотік він не може дозволити собі дати такі великі знижки. Тому він відмовився від ірландців.

Далі вже заговорили про «Бориспіль» як остаточний варіант.

Але, аби налагодити співпрацю, держава мала піти на певні поступки. Для цього в Міністерстві інфраструктури був розроблений спеціальний наказ, у якому закладена державна допомога у вигляді знижки розміром 80% на аеропортові збори для нових маршрутів. Проект документа нині доопрацьовується. Його остаточного варіанту ще нема. Але вже зараз можна сказати, що запропоновану знижку зможе отримати будь-яка авіакомпанія, яка відкриє рейс із Києва в аеропорт, у який до того не літали літаки з України.

Знижки у питанні аеропорту «Бориспіль» виявились надскладною проблемою. Із одного боку, «Бориспіль» – державний аеропорт, тож на нього має вплив Міністерство інфраструктури. З іншого – він дуже тісно пов’язаний із приватним бізнесом, а саме з монополістом на ринку, компанією «Міжнародні авіалінії України». Остання, як із об’єктивних, так і з необ’єктивних причин, може не погоджуватися з умовами такої державної допомоги. А «Бориспіль» не може не дослухатися до МАУ. Компанія не тільки є монополістом і приватною структурою, але і єдиним великим національним перевізником, який дозволяє українцям літати напряму у більшість столиць Європи та Азії – туди, куди інші перевізники з Києва не возять. Втратити МАУ «Бориспіль» собі дозволити не може. До речі, тому і давно надає вітчизняному перевізнику суттєві знижки.

До рук журналістів навіть потрапив таємний договір між міністром інфраструктури та керівництвом Ryanair. У ньому згадується гарантована знижка для цієї авіакомпанії. Але, зважаючи на практику роботи лоукосту, можна було би здогадатися про певні кулуарні переговори. Зазвичай такі перемовини ведуть за закритими дверима та їх деталі не виносяться назовні.

Нині одне з найсуттєвіших зауважень експертів авіаційного ринку полягає у посиланні на європейські норми щодо держдопомоги. У них мова про те, що мають бути створені передумови, аби конкуренція була чесною. Наприклад, якщо відстань між новим аеропортом і тим, куди вже літає певна компанія – понад 100 кілометрів або 60 хвилин їзди на авто чи громадському транспорті, то все чесно, менше – шкодить конкуренції. Тобто якщо аеропорт дозволяє компанії відкрити новий напрямок, скажімо, до Венеції в аеропорт «Тревізо», у той час коли інша компанія вже літає до «Марко Поло», то такі його дії можуть зашкодити конкуренції, бо летовища знаходяться на відстані у 30 кілометрів одне від одного.

Інше зауваження: у наказі нема прямої норми про надання гарантованої знижки на новий маршрут. Про це зазначають, зокрема, в Антимонопольному комітеті. Тож він просить Міністерство інфраструктури розробити чіткі критерії для керівництва аеропорту, аби він міг пояснювати, на підставі чого одним компаніям величезна знижка надається, а іншим – ні.

На думку експерта Катерини Кульчицької, розв’язання суперечки можна відшукати в тексті згаданого європейського документа.

В одному з пунктів йдеться про те, що державні аеропорти можуть мати виключення, бо вони часто несуть соціальну значимість; а відтак держава може вирішити, що певні кроки будуть корисні для громадян», – говорить вона.

І ще – якщо вже говорити про конкуренцію, то варто згадати, що МАУ, які говорять сьогодні про нечесну боротьбу за пасажира, раніше самі зіграли так. Вони ретельно підготувалися до приходу Ryanair, відкривши і свої маршрути з Києва до Стокгольма-Скавста, Манчестера й Ейндховена. Адже саме ці напрямки – а ще й Лондон – ісландці визначили для себе як пріоритетні. І на них взялися продавати квитки.

 

Альтернатива «Борисполю»

Нині ситуація з «Борисполем» не вирішена. Узгодження деталей договору ще триває.

Щоправда, нині міністерство, яке запрошує Ryanair, не надто говорить про подробиці приходу авіакомпанії. На запит ТВі про доопрацювання згаданого наказу, у прес-службі відомства відповіли, що спікером щодо компанії Ryanair є лише особисто міністр інфраструктури, який із 19 по 23 червня перебуває у США.

Тим часом все частіше лунають пропозиції повернутися до засад філософії існування лоукостів – літати у віддалені маленькі аеропорти. Наприклад, Гостомеля, Білої Церкви чи Житомира. Деякі експерти ще в березні говорили, що за умов необхідного фінансування, кожен із них можна було би підготувати до осені для польотів Ryanair.

Саме цей крок зміг би зняти з порядку денного головну суперечку ­– щодо особливих цін у «Борисполі» – приблизно у 4,5 разів менше, ніж зараз платять інші авіаперевізники.

Проте у міністерстві альтернативу не розглядають.

Ніякого Гостомеля, Житомира та інших не буде, – заявив міністр Омелян журналістам на початку червня. – Якщо Ryanair не буде літати до Києва, керівництво аеропортів у «Борисполі» та «Жулянах» має вийти і сказати, чому, сказати людям правду».

«Ще раз підкреслюю: у KPI, які я поставив перед новим главою «Борисполя», першим пунктом було результативно завершити переговори з компаніями-лоукостерами і забезпечити виконання ними рейсів із терміналу F або B. Міністерство очікує, що «Бориспіль» відкриє термінал F для лоукостів», – додав він.

 

Львівська модель

«Часто аби залучити таку компанію як Ryanair, створюється спеціальний фонд, – розповідає Катерина Кульчицька. –

Місто, яке зацікавлене, аби у нього збільшилась кількість туристів, дає певні кошти аеропорту на той час, поки він перший час буде у збитках, а наземна інфраструктура лише почне розвиватися. Це можуть бути гроші з місцевих бюджетів або ж від підприємців. І часто такі умови створюються саме ззовні, аеропорт не шукає сам такої підтримки».

Саме таким шляхом вирішив піти Львів. Нині там ніхто не сумнівається, що у визначений день літаки Ryanair можна буде побачити у небі. Про це говорить начальник управління туризму Львівської міської ради Галина Малець. «Створення окремого фонду для залучення авіакомпаній до Львова – це рішення мерії, летовища та туристичного бізнесу. Ми разом напрацювали модель компенсації авіакомпанії за дешеві авіаперельоти», – пояснює вона.

Спеціальний окремий рахунок відкрив Львівський туристичний альянс. Його президент Андрій Сидор розповідає, що поштовхом був імовірний прихід лоукостів. «Ми всі розуміли, що такі компанії мають чітку економіку і ціна на квиток формується через знижки аеропортів та преференції міст, – говорить підприємець. – Місто було готове давати преференції аеропорту по оренді землі, а туристичний бізнес – долучатися фінансово. Зрештою ми створили цей фонд. Єдине, що зараз дискутуємо на тему, як витрачати ці гроші. Тобто чи будемо перераховувати ці кошти аеропорту, авіакомпаніям або ж замовляти рекламу у бортових журналах тих же авіакомпаній, аби одночасно і перераховувати кошти їм, і робити промоцію Львову та учасникам фонду через бортові журнали».

Андрій говорить, що з європейською практикою створення подібних фондів вони знайомилися: «Там аеропортам перераховують кошти міста, а вони отримують їх від ЄС. Там все просто, а нам потрібно було вигадувати нашу українську модель. До ідеї долучилися гравці туристичного ринку – ресторанні мережі, готелі».

Про суму на рахунку фонду у Львові не говорить.

Називалися різні цифри, бо тарифи у авіакомпаній різні, – обґрунтовує Сидор. – Але найголовніше – те, що новина про цей фонд дала поштовх певним авіакомпаніям заходити. Складно говорити, яку саме суму ми зберемо. Але якщо у поточному році наш Альянс накопичить суму еквівалентну мільйону гривень, то це буде хороший крок вперед».

Що ж до мотивації, то вона проста: Львів отримає користь. «По-перше, львів’яни, за умов дії безвізового режиму з ЄС, зможуть безперешкодно і значно дешевше їхати відпочивати або відвідувати бізнесзаходи у Європі. Це дозволить збільшити ринок туризму і додасть можливостей для розвитку бізнесу. По-друге, привабить до міста туристів. А так як ми намагаємося працювати з ними, то сподіваємося, що від нас поїдуть хороші промоутери і Львова, і України».

 

Мрія про відкрите небо

«Для пасажира що важливо? Аби він зайшов на сайт, побачив дешевий квиток, купив і полетів», – говорить Катерина Кульчицька.

А щоб оцей квиток став дешевим, то мають діяти не лише маленькі аеропортові збори, а й прозорі правила наземного обслуговування в аеропортах, дешеве авіаційне паливо. Тобто у країні повинні бути створені умови, аби авіакомпанія могла зробити ціну нижчою», – пояснює вона.

«Аби цього досягнути, Україна та ЄС вже давно мали би підписати Угоду про відкрите небо, – говорить пані Кульчицька. – Її дія створила би передумови, аби бюджетні авіалінії типу Ryanair були зацікавлені працювати в Україні, а українські підприємці могли би нарощувати власний бізнес довкола можливостей літати у Європу дешево».

До прикладу, компанія, яка би захотіла вийти на український ринок, могла би напряму домовитися з аеропортом, не звертаючись в інші установи чи особисто до міністра Омеляна, та почати літати. А українські підприємства на прозорих умовах будували би свій бізнес у сфері наземного обслуговування.

Проте Угода про відкрите небо з Україною досі не підписана, хоча це мало статися ще у 2011 році. Причина – конфлікт між Іспанією та Великобританією за аеропорт на території Гібралтару.

Справа в тому, що скелясті території, де побудований згаданий аеропорт, були колись іспанськими, згодом перейшли до Великобританії. Пізніше там було побудовано аеропорт. Із того почались проблеми для авіаційної галузі. В усіх договорах ЄС щодо авіаційного простору про нього треба було згадувати окремо – так, аби не образилась жодна із країн.

На час підготовки авіаційної угоди між Україною та ЄС сторони ніби домовилися. Але після зміни уряду в Іспанії на правоцентриську Народну партію, конфлікт почався з новою силою. І зважаючи на нові претензії та формулювання щодо Гібралтару в нашій угоді, її довелось відкласти. А у ній вже були не лише доручення до прозорих правил роботи ЄС, а й вигідні для України пункти, наприклад, про неперехід на сертифікацію EASA.

Угода про відкрите небо досі не підписана – на думку експертів – з кількох причин. Перша – наявність міжнародного конфлікту. Друга – відсутність політичної волі у ЄС. Хоча з певних джерел відомо, що якраз нині триває активний процес адвокації. Поки ж Україна у питанні приходу нових лоукост-компаній має грати за правилами, які є.

«Наша організація за те, аби українці отримали можливість подорожувати якомога дешевше, – говорить Катерина Кульчицька з «Європи без бар’єрів». – Ми не відстоюємо чиїсь бізнесінтереси, а наполягаємо: свобода пересування має бути доступною для українців. Якщо у нас є безвізовий режим, то у нас мають бути інструменти для його використання. Наразі їх не так багато. Так, є автобусні перевезення. Але автобус – це не літак».

То чи прийде до України Ryanair сьогодні? У Львові, здається, у цьому не сумніваються. Що ж до Києва, то поки єдина надія на те, що квитки на польоти зі столиці вже продаються, а репутація потужної компанії не дозволить зірвати плани багатьох пасажирів.

 

Автор: Тетяна Катриченко

Теги: Ryanair, Омелян
3191
Останнi новини
Останнi новини
Боксер Гвоздик очолив рейтинг WBO
Боксер Гвоздик очолив рейтинг WBO
Перед виїздом в ЄС доведеться пройти техогляд
Перед виїздом в ЄС доведеться пройти техогляд
Українці відкрили нову унікальну галактику
Українці відкрили нову унікальну галактику
Переможця «Євробачення» госпіталізовано
Переможця «Євробачення» госпіталізовано
Українка подарувала вишиванку дружині Ніка Вуйчича
Українка подарувала вишиванку дружині Ніка Вуйчича
Стало відомо, скільки часу потрібно на створення антикорупційного суду
Стало відомо, скільки часу потрібно на створення антикорупційного суду
Більше 10 тис. осіб підуть на військову службу восени
Більше 10 тис. осіб підуть на військову службу восени
Генпрокуратура зафіксувала 600 фактів катувань на Донбасі
Генпрокуратура зафіксувала 600 фактів катувань на Донбасі
Великобританія пом′якшить візовий режим для українців
Великобританія пом′якшить візовий режим для українців
Кабмін скасував обов′язкове застосування національних стандартів
Кабмін скасував обов′язкове застосування національних стандартів
Завершилися військові навчання «Захід-2017»
Завершилися військові навчання «Захід-2017»
В Україні перевірять пожежну безпеку дитячих садків та таборів
В Україні перевірять пожежну безпеку дитячих садків та таборів
Китайські вчені знайшли вакцину проти карієсу
Китайські вчені знайшли вакцину проти карієсу
Пpoпoзицiя Росії щoдo миpoтвopцiв на Дoнбасi стoсується тiльки oхopoни мiсiї OБСЄ
Пpoпoзицiя Росії щoдo миpoтвopцiв на Дoнбасi стoсується тiльки oхopoни мiсiї OБСЄ
«Нафтогаз України» подав позов проти РФ на 5 мільярдів доларів
«Нафтогаз України» подав позов проти РФ на 5 мільярдів доларів
НАБУ порушило справу проти Сергія Льовочкіна
НАБУ порушило справу проти Сергія Льовочкіна