Військовий суд: навіщо генералам особливе правосуддя?

Військовий суд: навіщо генералам особливе правосуддя? Фото:АНН
Наразі створення надзвичайних та особливих судів не допускається

Заяви про необхідність відновлення військових судів лунають як тиск на суд перед апеляцією по генералу Назарову та з ціллю отримання імунітету у ймовірних гучних справах щодо інших генералів за Степанівку, Іловайськ, Донецький аеропорт чи Дебальцеве. Але замість гучних слів є цілком конкретні рядки у Конституції України: створення надзвичайних та особливих судів не допускається.


Справа Назарова – лише привід


27 березня 2017 року генерал-майора Віктора Назарова було визнано винним у загибелі 40 українських десантників та 9 членів екіпажу у збитому терористами Іл-76 влітку 2014 року. Павлоградський районний суд засудив його до семи років позбавлення волі по обвинуваченню у службовій недбалості під час перекидання військ до луганського аеропорту. При цьому Назаров не був позбавлений державних нагород та військового звання.


Вирок майже одразу прокоментували міністр оборони Степан Полтарак, начальник Генштабу Віктор Муженко та Президент України Петро Порошенко. Між рядками виступів усіх трьох читається: у справах військових довіри до цивільного суду нема. Якнайдалі просунувся Порошенко – той різко висловився за відновлення військових судів. «Оцінювати дії командирів у бойовій обстановці повинні військові спеціалісти, військові експерти і військові судді, а не цивільні», - зазначив він.


Згодом була зустріч Головнокомандувача з військовослужбовцями Героями України. На ній генерал-майор Андрій Ковальчук, який у 2014 році планував оборону Луганського аеропорту, звернувся до Президента по справі Назарова. Мовляв, «кожен командир, починаючи від командира відділення, відчуває себе поставленим на коліна саме тому, що приймає управлінські рішення» на війні. Після вироку Назарову їм стало важче діяти. «Їх судили по статті без урахування особливого періоду», - уточнив Ковальчук. Тож варто відновити роботу військових судів.


Судовий «міжсобойчик»


«Нісенітниця якась! – говорить правозахисник та військовий суддя у минулому Роман Мартиновський. - Що робити, якщо завтра вирок у справі про дорожньо-транспортну пригоду не сподобається президенту? Він про це скаже публічно. Це означатиме, що нам давно потрібно було створити особливі суди для розгляду дорожньо-транспортних пригод. За логікою президента, якщо суддя не має жодного відношення до управління автомобіля – у нього нема ані досвіду, ані прав, але він розглядає справу про ДТП, то ми маємо підстави сумніватися у тому, що він правильно розгляне цю справу. Тобто справу про ДТП має розглядати суддя, у якого є певний досвід керування автомобілем. Тоді виникає питання: а яким має бути стаж?..».


«Якщо ми для кожної професії будемо створювати окремі суди, то ми не будемо мати правосуддя, а такі собі «міжсобойчики», - припускає директор Української Гельсінської спілки з прав людини Аркадій Бущенко.


«І якщо фантазувати далі, то треба вирішити, чи ми будемо повністю повертатися до радянської системи, коли справа розглядалася щодо офіцера, тоді у ній не могло бути рядових, мічманів чи прапорщиків? Тоді треба вносити чіткі зміни у законодавство та говорити: генералів мають судити лише генерали. У такому разі маємо передбачити, що посада судді у гарнізонному суді генеральська. Давайте зробимо 70 генералів, які будуть відправляти правосуддя у районних судах».


До речі, «міжнародна практика показує, що військові суди жорсткі до молодших офіцерів і дуже поблажливі до старших». Про це говорить виконавчий директор Української Гельсінської спілки з прав людини. «Судді-майору дуже важко засудити генерала. Я вважаю, що ця ідея згубна, сподіваюсь, що вона мине після того, як пройде емоційний запал», - зазначає він.


Останні заяви Порошенка про військові суди, можна припустити, – ніщо інше як саме емоційна реакція на певні події.

«Те, що відбулося зараз – несвоєчасна заява Президента, оскільки вона цілком ґрунтується на його ставленні до вироку, - думає Роман Мартиновський. - Навіть якщо припустити, що у Президента є власна точка зору, яка стосується необхідності відновлення військових судів, він не може апелювати до подій, пов’язаних з генералом Назаровим».


Що би змінилось, якби цю справу розглядав військовий суд? Можливо, він міг би скористатися додатковими експертними висновками. Але чому прихильники військових судів не припускають, що до таких міг звернутися і районний суддя? Хибно думати, що тільки військовий суддя міг би розумітися на питаннях, пов’язаних, скажімо, із безпекою польотів під час бойових дій. Зі слів Президента та військових фактично зрозуміло, що, аби ухвалити вірне рішення, суддя повинен бути, по-перше, льотчиком, по-друге, мати підготовку у Генштабі України. Чи можливе це сьогодні? Чи краще подумати, що будь-який суддя при потребі міг би запросити додаткові документи, призначити експертизи, які би переконали його у правоті чи хибній думці. Якщо не зрозумілий висновок одного експерта, то можна звернутися до іншого.


Депутати та генпрокурор «за» військові суди


У 2014-2015 роках народні депутати намагалися порушити питання відновлення військових судів. Серед можливих «батьків» закону значаться прізвища Сергія Міщенка, Івана Вінника, Сергія Пашинського. Перший у лютому 2015-го наполягав: «ліквідація військових судів загострила проблему правосуддя», тож разом з відновленням військової прокуратури потрібно відродити і військові суди. Другі, за кілька місяців після, знову запропонували створити військові гарнізонні суди та доручити їм розглядати справи не лише про всі військові злочини, а й про шпигунство, диверсії та терористичні акти.


На початку вересня 2016 року, одразу після чергової річниці Іловайської трагедії, генпрокурор Юрій Луценко висловився за відновлення військових судів, бо «суду, який міг би оцінити дії солдата, капітана чи генерала за ухвалене рішення в Україні не існує».


Але якщо народні обранці висловлювалися за відновлення військових судів до внесення змін до Конституції у червні 2016 року, то Луценко, здається, просто забув про них. А разом і з тим і про неможливість внесення повторних правок до головного документу країни під час однієї каденції. Іншими словами - до закінчення повноважень цієї Верховної Ради утворення військових судів неможливо. Принаймні два наступні роки.


А якщо би така можливість розглядалася серйозно, то на час внесення змін до Конституції у частині судоустрою, народні обранці могли би передбачити роботу військових судів на період певного часу. Для цього треба було внести зміни у статтю 125 Конституції України, у якій нині мова йде про недопущення створення надзвичайних та особливих судів.


«А коли ми говоримо, що маємо створити військовий суд, то на думку спадає те, що ми можемо розглядати його, саме як надзвичайний або особливий, - говорить колишній військовий суддя Мартиновський. - Наприклад, якщо ми говоримо, що хочемо створити суд за територіальним принципом – тільки у зоні АТО, то мається на увазі особливий суд. Якщо ми відновлюємо систему військових судів, аби поновити її на всій території України, то йдеться про надзвичайний. Тоді автоматично виникає питання, чим такі суди займатимуться в Ужгороді чи Львові? Або які є підстави говорити, що ці суди будуть краще розглядати справи про ДТП, крадіжки, нанесення ушкоджень середньої тяжкості?».


Ще один аспект – кадри. На думку експертів, Україна нині не може готувати суддів для військових судів як це було у Радянському Союзі, коли був окремий воєнно-юридичний факультет. Але якщо вже мова зайде про довготривалу перспективу підготовки спеціальних суддів, то чому ж нині не розглянути можливість додаткових навчань звичайних районних судів, які перебувають на лінії зіткнення?


Варіант про повернення колишніх військових суддів до роботи у гарнізонні, можна поставити під сумнів. Переважна більшість суддів, які були у тих судах, перейшла до судів вищих інстанцій. Цікаво, чи згоден буде, наприклад, нинішній голова Вищої ради правосуддя Ігор Бенедисюк, який був колись суддею Військового суду Київської області, повернутися фактично на рівень районного судді у гарнізонний суд? Навряд. Деякі військові судді взагалі пішли з системи. Тобто нині ніхто не може гарантувати, що навіть 5-10% суддів, які були у тих судах, повернуться.


Президент тисне на суд?


«Хочемо змін, тоді треба робити все по закону, - переконаний адвокат родин загиблих бійців у Іл-76 Віталій Погосян. Для початку ми маємо назвати війну війною, а потім вже вносити зміни до Конституції та працювати над створенням військових судів. Іншого шляху нема. Але я, як колишній військовий, добре знаю, у будь-якому статуті зазначено: що, коли і як повинен робити командир. І якщо військовий буде виконувати все, що написано у статуті, то жоден прокурор не зможе притягнути його до кримінальної відповідальності. Статути створені на крові».


«Заяви – очевидна спекуляція суспільною думкою: або дозволимо генералам діяти як їм треба, або ніякого захисту Вітчизни не буде», - припускає Аркадій Бущенко. Чи має щось на меті емоційна заява Президента, окрім політичного тиску не лише на суспільство, а, перш за все, на суддів?


«Уявіть, у якій ситуації перебуватимуть судді апеляційного суду, до яких надійде ця справа? – говорить Роман Мартиновський. - Вони ж знають, бачать, чують, що Президент незадоволений, що він їм може не повірити. Тобто вони стоять перед вибором: догодити Президенту вироком».
«У нас були справи у ЄСПЛ, де фігурували імена наших президентів щодо подібних випадків тиску на суд, - продовжує Бущенко, - і вони знову наступають на ті ж граблі, фактично даючи приховані вказівки, як треба вирішувати справи».


Як тиск на суд розглядає заяви високопосадовців і захисник Погосян. Він як раз готується до розгляду апеляції.
«Перші особи почали говорити про військові суди, як тільки засудили першого генерала, - пояснює він. - Всі ми розуміємо, що це ж заявляє ніхто інший, як перша особа держави! Судді можуть сприймати ці слова як інструкцію. Я знаю наших суддів, які не всі можуть ухвалювати рішення незалежно, і боюсь, що заяви можуть вплинути негативно. Судді просто будуть боятися винести правильне рішення. Слова Президента можна розцінювати як пряму вказівку: судити генералів не можна».


Погосян розповідає, як захищав українських військових під час збройного конфлікту на Сході: «З 2014 року по жодному з тих хлопців, які були вимушені виконувати накази генералів та виходили з Ізваринського котла, знаходячись кілька тижнів без їжі та води, без боєприпасів, і яких потім звинувачували у дуже тяжких кримінальних правопорушеннях, які на погляд військової прокуратури були скоєнні саме ними, а не тими, хто надавав накази, ніхто з високопосадовців не заявляв, що необґрунтовані звинувачення та вирок».



«Насправді, справа Назарова може бути першою, але не останньою справою генерала, - продовжує Погосян. - Останніми роками сталися кілька подій, таких як Дебальцевський чи Іловайський котли, за які можуть бути покарані й інші високі військові чини. Тому можна припускати, що генерали саме на прикладі Назарова намагаються убезпечити себе. Такими заявами вони хочуть відвести удар від усіх інших генералів, яких чисто теоретично можуть притягнути для кримінальної відповідальності. Саме тому, на мій погляд, ці заяви й були зроблені».


Адвокат потерпілих проаналізував їх всі. «Думаю, якщо створюватимуться військові суди відповідно до них, то боюсь, що вони будуть закритими, - пророкує він. - Якщо справа Назарова була публічною, і лише коли ми вивчали матеріали, які становлять держтаємницю, не було трансляції в Інтернеті, то вони вирішили всі подібні закрити. А ще я почув, що потрібна військова адвокатура. Неможна Україну у цьому питання порівнювати з Ізраїлем. Там інші обставини, інший менталітет. Ви ж розумієте, що не кожен адвокат зможе приймати участь у цих справах. І що відбуватиметься на тому суді, відомо буде лише військовому прокурору».


Тож чи треба відновлювати військові суди? Запитання швидше риторичне. Якщо би було таке бажання та необхідність, то при нещодавніх змінах у Конституцію така можливість могла бути передбачена. Цього не зробили. Бо цілком були задоволенні роботою районних судів, які розглядали справи про дезертирство чи ухилення від служби. Генералів на лаві підсудних не було. Й була певна впевненість, що і не буде. Згадайте, скільки обвинувачень ми почули на адресу начальника ГШ ЗСУ Муженка та колишнього міністра оборони Гелетея щодо подій у Іловайську… А коли перший генерал отримав вирок, інші задумались та стали тиснути на Президента задля свого захисту та отримання додаткового імунітету. І якщо рівень тиску такий високий, то не можна відкидати можливість, що шляхи для убезпечення генеральської армії будуть знайдені...


Автор: Тетяна Катриченко

Останнi новини
Останнi новини
Запровадження Туреччиною смертної кари зупинить переговори про її членство в ЄС
Запровадження Туреччиною смертної кари зупинить переговори про її членство в ЄС
США послабилило санкції щодо Білорусі на півроку
США послабилило санкції щодо Білорусі на півроку
Південна Корея запропонувала виключити КНДР з ООН
Південна Корея запропонувала виключити КНДР з ООН
Мільйонні страйки тривають у Бразилії проти пенсійної реформи
Мільйонні страйки тривають у Бразилії проти пенсійної реформи
Парламент Албанії обрав президентом країни Іліра Мету
Парламент Албанії обрав президентом країни Іліра Мету
КНДР знову провела невдалий запуск балістичної ракети
КНДР знову провела невдалий запуск балістичної ракети
Український танкер захопили біля берегів Лівії
Український танкер захопили біля берегів Лівії
У вантажі турецьких томатів в Україні виявлено карантинний організм
У вантажі турецьких томатів в Україні виявлено карантинний організм
Очільник партії "Національний фронт" у Франції пішов у відставку через заяву про Голокост
Очільник партії "Національний фронт" у Франції пішов у відставку через заяву про Голокост
Порошенко підписав указ про виділення Молдові гумдопомоги для ліквідації наслідків негоди
Порошенко підписав указ про виділення Молдові гумдопомоги для ліквідації наслідків негоди
Порошенку запропонували здійснити в Україні перехід з кирилиці на латиницю
Порошенку запропонували здійснити в Україні перехід з кирилиці на латиницю
Роману Насірову зробили операцію
Роману Насірову зробили операцію
Норвегія надасть Україні близько 25 млн доларів в цьому році
Норвегія надасть Україні близько 25 млн доларів в цьому році
В Івано-Франківську пройде міжнародний мистецький фестиваль “Carpathian Space”
В Івано-Франківську пройде міжнародний мистецький фестиваль “Carpathian Space”
США готові прийняти військові заходи проти Північної Кореї
США готові прийняти військові заходи проти Північної Кореї
Мінагрополітики розробило план адаптації сільського господарства до зміни клімату
Мінагрополітики розробило план адаптації сільського господарства до зміни клімату