За крок від втрати: коли і як українці могли забути про незалежність?

За крок від втрати: коли і як українці могли забути про незалежність? Фото:tvi.ua
Чи була і є Україна незалежною останні 26 років?

Що таке незалежність? Це можливість ухвалювати самостійні рішення, які підкорюються власним бажанням та інтересам і не потребують зовнішніх вказівок та наказів. Що таке незалежність для держави? Це політична самостійність, відсутність підлеглості, можливість захищати національні інтереси. Чи була і є Україна незалежною останні 26 років? На папері – так, на практиці – не зовсім. За два с гаком десятиліття Україна отримувала можливість ухвалювати самостійно рішення, а потім поверталась до зовнішніх вказівок. Так за 26-річну історію Україна опинялась кілька разів за крок від втрати незалежності. І загроза йшла завжди зі Сходу.

 

Чорноморський флот – як форпост РФ

Після проголошення незалежності України радянський Чорноморський флот перейшов під контроль Києва. Проте РФ не погоджувалась з передачею стратегічного об’єкту Україні – частина офіцерів флоту, підтримана Російською Федерацією, збунтувалася. На зустрічі 3 серпня 1992 року президенти Леонід Кравчук та Борис Єльцин у Ялті підписали угоду про формування МВФ Росії і ВМС України на базі ЧФ колишнього СРСР. Флот мав бути розділений навпіл. Проте понад 80% кораблів опинилася у руках Росії, яка відмовилась залишати Севастополь. Україна мала контроль над військовими базами, зокрема, у Керчі, Донузлаві та Балаклаві.

За офіційними даними чисельність особового складу представників Чорноморського флоту Росії на території України мала 25 тисяч осіб (загальна чисельність населення у Севастополі близько 340 тисяч осіб). Теоретично кожен четвертий мешканець був або військовослужбовцем або членом його родини. А ще у ЧФ РФ було 338 кораблів та 22 військові літаки.

У 1997 році було погоджено, що термін перебування ЧФ РФ на території України спливає у 2017 році. Тоді він мав залишити територію незалежної держави. За президентства Ющенка питання ЧФ РФ неодноразово порушувалося, але вирішення не знайшло. Навпаки – іноземні військові формування на території нашої держави були запобіжником у питання рішучих кроків країни. Таких як можливий вступ України до НАТО.

21 квітня 2010 року президенти Віктор Янукович та Дмитро Мєдвєдєв підписали так звані «Харківські угоди» про подовження перебування Чорноморського флоту РФ у Севастополі на 25 років, до 2042-го. Звістка про це викликала хвилю негативних оцінок як українського суспільства, так і політиків, екологів. Проте за кілька днів парламент ратифікував угоду за підтримки правлячої коаліції Партії регіонів, Комуністичної партії України та Блоку Литвина. Подальша спроба денонсації провалилась у 2013 році.

Саме присутність ЧФ РФ стала визначальним при анексії Криму у лютому 2014 року. Можна сказати, що захоплення півострова Росією було спланованою операцію ще з початку 1990-х років.

 

На газовій голці

Наслідком укладання «Харківських угод» стали обіцянки Москви умовно дешевого газу для України. Тоді ж лідери двох країн ніби домовилися про надання Києву знижки на російський газ - у 30% від ціни, але не більше 100 доларів на тисячу кубометрів. Така преференція була визначена як частина орендної плати за базування ЧФ РФ.

Україна завжди купувала у Росії газ. Відтак поставки блакитного палива були завжди засобом тиску на Україну та шантажу.

По території України від часів Радянського Союзу проходив великий газопровід до Європи. Цей факт ніби передбачав пільги на поставки до України та транзит до Європи. Але від початку 1990-х років Росія взялась загрожувати Україні відключеннями газу із-за заборгованостей. Так було і у 1993-му, і у 1995-му.

Після Помаранчевої революції ціна газу для України різко зросла. У 2005 році російський газовий монополіст «Газпром» зажадав від українського «Нафтогазу» сплати за новими цінами - близькими до європейських, тобто приблизно $250 за тисячу кубометрів (раніше було $50). Київ не міг платити таку ціну, і тоді Москва припинила постачання з 1 січня 2006 року.

Пізніше угода була підписана, а ціна зменшена за рахунок змішування російського газу та туркменського, який постачався в Україну. Тоді відповідальною за газові угоди з РФ була прем’єр Юлія Тимошенко. У 2009 році Росія запровадила принцип купівлі: «бери або плати», змушуючи Україну вибирати 52 мільярди кубометрів газу.

Варто зауважити, що саме Росія паралельно виступала противником розробки на території України покладів сланцевого газу, на які багата наша країна.

Після Майдану РФ взялась за старі методи ведення газової війни проти України. По-перше, після анексії Криму взяла під контроль нафтогазові потужності «Чорноморнафтогазу». По-друге, заявила про обмеження постачання газу та нову ціну.

З 1 липня 2015 року Україна призупинила закуповувати природний газ у Росії напряму. У НАК «Нафтогаз» заявили, що відновлять закупати блакитне паливо лише після досягнення прийнятних домовленостей щодо ціни. Паралельно тривав розгляд суперечки між «Нафтогазом» і «Газпромом» у Стокгольмському арбітражі щодо ціни за поставлений раніше газ, яку українська сторона називає завищеною (31 травня арбітраж ухвалив перше рішення за позовом, у якому відхилив основні вимоги російської компанії та назвав принцип «бери або плати» несправедливим). Водночас Київ почав активно розвивати реверс російського блакитного палива з країн ЄС – Словаччини, Угорщини та Польщі.

 

Ядерний обман

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала ядерну зброю - 176 МБР. Таке становище не влаштовувало сусідню Росію та хвилювало США. Вони прагнули бачити Україну без’ядерною державою. Керівництво України (Кравчук, Кучма, Марчук) декларувало отримання нашою країною цього статусу. Опозиція у особі В’ячеслава Чорновола, Левка Лук’яненка та деяких військових не приймали таке рішення.

Тим часом Вашингтон пропонував знищити усю ядерну зброю, Москва прагнула забрати собі.

У результаті 16 листопада 1994 року Україна приєдналася до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї від 1 липня 1968 року і оголосила про наміри повністю позбутися ядерної зброї, використовуючи надалі атомну енергію винятково у мирних цілях. В обмін мала отримати – гарантії безпеки. Результатом цих гарантій був так званий Будапештський меморандум. Підписи під ним поставили глави держав: України, РФ, Великобританії та США, підтвердивши обіцянку поважати суверенітет та існуючі кордони України, утримуватися від будь-яких проявів агресії щодо неї, в тому числі і від економічного тиску. 2 червня 1996 Україна офіційно втратила ядерний статус. Частину зброї Україна передала Росії за борги, а частину – знищила.

Що відбулось взимку 2014 року? Росія анексувала Крим та ввела свої війська на територію Луганської та Донецької областей. А після заявила, що Будапештський меморандум – лише декларація, а не договір.

Нинішній президент України Петро Порошенко підтримує ідею без’ядерного статусу України.

 

Заслані козачки

Те, що керівниками ключових силових відомств були громадяни іншої держави – Росії в Україні не надто переймалися.

Росіянина Дмитра Саламатіна підозрювали у співпраці з головним розвідуправлінням ГШ збройних сил РФ. На той час Саламатін вже був генеральним директором Державного концерну «Укроборонпром» (2010–2012). Але це не завадило Януковичу призначити цю людину міністром оборони України (з 8 лютого 2012 по 24 грудня 2012), а потім й членом РНБО (з 17 лютого 2012). Під час представлення його як очільника МО Віктор Янукович сказав, що чекає від нового міністра підготовки Концепції реформування української армії. Насправді – її повного розвалу.

Його наступник – Павло Лєбєдєв, також росіянин за національністю. Він керував МО до кінця лютого 2014 року. Після втік до Криму. За його керівництва оборонним відомством було масове скорочення розвідувальних частин, частин зв’язку, інженерного забезпечення, ремонтно-відновлювальних частин. Тобто він фактично знищував українську армію.

Ще один російський агент – голова СБУ часів Януковича Олександр Якименко. Після зими 2014 року його підозрювали у державній зраді і злочинах проти людства під час подій Євромайдану. Втік до Росії.

До Якименка службу очолював генерал Ігор Калінін. Він народився у Московській області, служив в КДБ.

Саме цим і багатьом «другим скрипкам» Україна має «дякувати» за розвал армії та побудову міцної агентурної мережі спецслужб, яка діє донині.

 

Євроінтеграція як загроза у стосунках з РФ

Ще однією загрозою незалежності України була відмова керівництва країни зразка 2013 року від європейського вектору розвитку. Наприкінці листопада президент Віктор Янукович призупинив переговори з Європейським Союзом про підписання Угоди про асоціацію. Це, по-перше, говорило про те, що Україна не може діяти як самостійна держава, а, по-друге, свідчило, Путін виявився сильнішим за ЄС та США у питанні впливу у Східній Європі.

Експерти одразу заявили, що засади такого рішення – не економічні причини - залежність України від експорту до Росії, а особливо вразливість до її тиску на загал були надто завищені. Головна причина відмови від співпраці з ЄС –  бажання керівництва РФ втілити свою «євроазійську мрію».

Янукович натомість говорив про знижену ціну на російський газ, російські кредити та майбутнє у Митному союзі.

Що відбулось далі – нагадувати не треба.

 

Мовні компроміси

«У всіх народів мова – це засіб спілкування, у нас це – фактор відчуження», - сказала відома поетеса Ліна Костенко.

Після проголошення Україною незалежності російська мова домінувала у більшості сфер суспільного життя. У нас завжди питання мови мало політичне забарвлення. Політики перед черговими виборами постійно намагались розділити нас за мовною ознакою, декларуючи обіцянки другої державної.

Нині ж в Україні діє ганебний мовний закон Ківалова-Колесніченка «Про засади державної мовної політики», який був ухвалений у 2012 році. Закон встановлює, що державною є українська мова, але істотно розширює використання регіональних мов, якщо кількість носіїв цих мов не менше 10% від населення певного регіону, а в окремих випадках й менше 10%. Тоді цей закон багато експертів охарактеризували як інструмент російського наступу на українську мову. Тим часом Конституційний Суд, за поданням 57 народних депутатів, не перший рік розглядає цей закон на предмет конституційності. Рішення й досі не має.

За останні роки можемо констатувати, що відбулись досить суттєві зрушення.

8 листопада 2016 року набув чинності закон про квоти на українські пісні та мову на радіо. Відтепер мінімум 25% пісень в ефірі всіх наших радіостанцій мають бути українською. На практиці велика кількість радіостанцій крутять українське вночі, а вдень значно рідше.

Найбільшим досягненням можна вважати ухвалений Верховною Радою 23 травня цього року закон про квоти на українському телебаченні. Відповідно законом встановлюються обов’язкові щотижневі квоти передач і фільмів українською мовою. Йдеться про 75% державної мови для загальнонаціональних і регіональних телеканалів, 60% - для місцевих, а також 75% державної мови для програм новин на ТБ. Закон набере чинності 13 жовтня.

 

Незалежна церква

«Москва бореться за те, аби підпорядкувати Українську Церкву собі. Щоб Україна не була незалежною державою. Добре при цьому розуміючи, що якщо не буде незалежної Церкви, то не буде тоді й незалежної держави. Бо тоді вона легко підпорядкує її собі. А оскільки вони не можуть володіти сьогодні всією Церквою українською, то вони її розділили. Надавши статус самостійної і незалежної в управлінні», - сказав у 2012 році Патріарх Філарет.

Дороги незалежної країни та української незалежної церкви двадцять років розходилися. Церква була не просто рукою Москви в Україні, а могутнім засобом маніпуляції. У найвідповідальніші у сучасній історії країни моменти вона займала активну проросійську позицію та тримала й тримає кількамільйонну паству у страху.

Перша спроба утворити українську православну церкву з патріаршою резиденцією у Києві сталася 1992 року. Тоді об’єдналась частина духовенства, яка обстоювала незалежність від Російської православної церкви на чолі із Митрополитом Київським і всієї України Філаретом (Денисенком) та Української Автокефальної Православної Церкви. Митрополита Філарета Собор УПЦ МП усунув з посади і обрав нового предстоятеля – митрополита Ростовського та Новочеркаського Володимира (Сабодана).

Тим часом церква, утворена Філаретом, стала другою за чисельністю вірян. Її статус досі неврегульований. Але УПЦ КП має намір стати єдиною визнаною Всесвітнім православ’ям українською автокефальною церквою. Про це говорив активно президент Віктор Ющенко, про це згадує Президент Порошенко.

Московський Патріархат навпаки весь час намагався посилити свій вплив. Його активно підтримували політики за часів Януковича. Саме МП влаштовував масштабні хресні ходи у столиці. Усі три Лаври перебувають у підпорядкуванні МП.

Переломним моментом у сприйнятті людей стало ставлення церкви до Майдну та російської агресії на Сході. Поки московські церковники називали революцію безладами у центрі столиці, а війну – громадянським конфліктом, прихожани МП цілими приходами стали переходити на бік КП. Проте це не вирішує головної задачі: створення єдиної української церкви, незалежної від Москви.

 

Несвобода у головах

Але головне, що українці не відчували себе незалежними в головах. Ми понад 20 років весь час озиралися і думали, що скаже східний сусід, чи сподобаються йому наші рухи. Ми покірно ковтали навіть на побутовому рівні зауваження наших західних сусідів про те, що українці та росіяни – один народ. Ми глибоко увійшли та навіть ніколи не виходили з довгострокових контрактів в космічній, літакобудівній сфері, сільському господарстві. Ми всерйоз думали навіть по об’єднання футбольного чемпіонату.

Це не незалежність засіла глибо у нас. А потім вистрибнула, вибухнула.

Не у всіх, звісно. Дехто з нас досі озирається на «старшого брата».

Реальність така, що понад 20 років Україна була незалежною на паперах, а насправді весь цей час виборювала її. І найголовнішою та найдієвішою загрозою нашій незалежності була саме спадкоємиця радянського Союзу – Росія. Зв’язки з нею Україна не може перевести у площину міждержавних досі.

Але зараз ми інші. Ми нині платимо високу ціну за нашу незалежність, проголошену 26 років тому.

 

Автор: Тетяна Катриченко

Останнi новини
Останнi новини
Пелешенко побив рекорд України з важкої атлетики
Пелешенко побив рекорд України з важкої атлетики
В Україні зріс рівень безробіття
В Україні зріс рівень безробіття
У Північній Кореї зафіксували землетрус
У Північній Кореї зафіксували землетрус
В Індії потяг зійшов з рейок
В Індії потяг зійшов з рейок
МЗС України перевірить достовірність угоди між Сербією і «Артеком»
МЗС України перевірить достовірність угоди між Сербією і «Артеком»
Нафтогаз продасть майже всі автомобілі компанії
Нафтогаз продасть майже всі автомобілі компанії
У центрі Донецька сьогодні пролунав вибух
У центрі Донецька сьогодні пролунав вибух
Стала відома причина «обнулення» трудового стажу
Стала відома причина «обнулення» трудового стажу
Мінінфраструктури дезінформувало щодо техогляду автомобілів для виїзду в ЄС
Мінінфраструктури дезінформувало щодо техогляду автомобілів для виїзду в ЄС
Російські хакери намагалися вплинути на вибори в США в 2016 році
Російські хакери намагалися вплинути на вибори в США в 2016 році
Нацбанк не визнає криптовалюту
Нацбанк не визнає криптовалюту
Порошенко і Трюдо обговорили реформування ЗСУ
Порошенко і Трюдо обговорили реформування ЗСУ
У Греції розбився приватний літак, загинули українці
У Греції розбився приватний літак, загинули українці
Іран випробував нову балістичну ракету
Іран випробував нову балістичну ракету
Трамп і Кім Чен Ин назвали один одного божевільними
Трамп і Кім Чен Ин назвали один одного божевільними
Новий вірус у мережі вимагає не гроші, а інтимні фото
Новий вірус у мережі вимагає не гроші, а інтимні фото