Плани на вихідні: пізнати Бойчука та українське мистецтво

Плани на вихідні: пізнати Бойчука та українське мистецтво Фото:
Михайло Бойчук – художник розстріляного відродження.

«Бойчукізм. Проект «великого стилю». Саме під такою назвою у Мистецькому Арсеналі відкрилась виставка робіт Михайла Бойчука та його учнів. Загалом понад 300 живописних, графічних, мозаїчних творів з 19 музеїв, архівів, бібліотек, галерей. Велику частину експозиції складають предмети з приватних колекцій. Цей проект – фактично зібрання невеличких фрагментів в єдине ціле. Ідея проста: за допомогою маленьких творів показати велич монументалізму.

Михайло Бойчук – художник розстріляного відродження. Його, а також кількох його учнів та дружину було вбито у 1937 році у Києві. Після розстрілу митців у Биківнянському лісі більшовики перейшли до знищення їх творів – фрески заштукатурювались, полотна - спалювалися.

Для галичанина Бойчука все починалося у Львові. Там він зустрівся з митрополитом Шептицьким, який своїм коштом відправив майбутнього митця навчатися до Відня, а згодом до Кракова.


Потім була робота у Парижі та фатальне повернення до радянської України.
«Коли Бойчук приїжджає до Парижу, світ вже знає Андре Матіса та Пабло Пікассо, - говорить мистецтвознавець Ярослав Кравченко. - І тут раптом з’являються молоді українці з Галичини та частково Петербургу, які починають творити щось нове під керівництвом Михайла Бойчука. У їх розумінні зображення повинні мати узагальнені форми і сприйматися монументально цілісно».
І це нове виявляється добре забутим старим. Бойчук опирається на традиції давньоукраїнського мистецтва та раннього Відродження, зокрема, Джотто, і традиції візантизму.
Про це хотіли сказати й автори проекту в Арсеналі. Над синіми літерами – фрагменти Богородиці з Софіївського собору у Києві та Мадонни Джотто з галереї Уффіці у Флоренції.



Куратор проекту Ольга Мельник говорить, як важливо вмістити бойчукізм в контекст розвитку світового мистецтва.
Париж прийняв групу Бойчука. Саме групу, бо, на відміну від тогочасних європейських митців, які прагнули показати власне Я, український майстер хотів працювати за законами епохи Відродження, коли навколо одного гуртувалися усі інші.
«Вони все робили спільно – готували дошки, грунт, фарби - темперу, якими у той час ніхто вже не користувався», - говорить Кравченко.
Бойчукісти малювали саме темперою, а не олією. Вони самі розводили порошкові натуральні пігменти та додавали натуральні емульсії. Писали по дошці. Як ікони.
І це було щось нове для Парижу. «Якби Бойчук зі своєю групою зміг проіснувати до Першої світової війни 1914 року, можливо, термін неовізантизм став би мистецьким явищем  - нарівні з абстракціонізмом чи футуризмом. Але цього часу їм не вистачило – в 1910 році Бойчук змушений був повернутися до Львова. Група розпалася. Мистецьке явище неовізантизму зупинилося», - говорить Кравченко.

Нині у Мистецькому Арсеналі – найбільше зібрання бойчукістів. Воно створює цілісну, хоча і далеко не повну картину, яка розповідає про них усіх разом, а не про кожного окремо.
Архітектурне рішення – легкі фанерні конструкції. На них змонтовані рані твори Михайла Бойчука – ікони та ескізи.
Ось мозаїка Бойчука.

Далі художники переживають еволюцію від ікони сакральної до світської. Це приклад такої зі Львівської галереї мистецтв Возницького. На ній – двоє під деревом.


Дерево – частина ідеї бойчукістів, архетип для них. Воно символізує древо життя, таке важливе для українського фольклору. У роботах багатьох митців є символічна українська яблуня. Поряд з нею - мати, яка захищає дитину, навчає її. Такий сюжет зі Сковороди. Здається, Бойчук не просто хотів згадати минуле, а й за допомогою мистецьких форм змінити реальне життя, нагадуючи, як важлива сутність людини.


Поряд з традиційним Бойчуком – орнаментальний, з превалюванням народних мотивів Олександр Саєнко та більш модерновий Микола Рокицький.


А щодо показу цього твору серед організаторів виставки виникло багато суперечок. Портрет Леніна. Він виконаний на дошці, характерній для використання в традиційному іконописі. Це твір Антоніни Іванової.


«Новий божок, - зазначає Ярослав Кравченко. - І намальований абсолютно не в дусі соцреалізму».

Мистецьке середовище Львова не зрозуміло Бойчука. Він почав робити церковні розписи, працювати над ескізами до них, але Львів ці ідеї не сприйняв. Вони здавалися йому пласкими, надто спрощеними. «Тоді він поїхав у місто Ярослав, це сучасна територія Польщі, і там розписав одну церкву», - говорить Мельник. Згодом починає працювати в Українській академії мистецтв. 

Виставка композиційно розділена на дві частини. Перша присвячена виникненню стилю, розвитку і еволюції. Друга – проектуванню повсякдення, втіленню ідей бойчукістів в різних формах – монументальних розписах, поліграфії, графіці, виробничому дизайні.


Яскраво освітлений простір різко закінчується і відвідувач занурюється у сутінки.
Серед темного простору – скляні вітрини з керамічними виробами, виконані у Межигірському художньо-керамічному технікумі. Він кілька років був розташований у монастирі у Межигір’ї - до його знищення.


Деякі з них настільки рідкісні, що працівники іншого музею, який надавав експонати для проекту, самі приїжджали, виставляли у вітринах і зачиняли їх.


А ось ця тарілка не з музею, а з приватної колекції. На ній напис: «Славний борець за долю України гетьман Мазепа».
Ще одна "бойчуківська" тарілка знаходиться у Національному художньому музеї. Але для проекту її не вдалося залучити – музей не дозволив експонувати. На ній напис: «Я - пролетарій Мамай».


Далі – вертеп зі збірки театрального музею. Це своєрідне відкриття і для самих організаторів виставки. Фігурки – дерев’яні, розфарбовані.

В експозиції - графіка бойчукістів. Поряд фрагменти чорно-білих ілюстрації Седляра до "Кобзаря" 1932 року. Його наклад майже повністю було знищено. Нині у проекті є один  - з приватної колекції.


Так, бойчукісти у 1920-1940 роках намагалися зберегти стиль у графіці, кераміці, текстилі, але багатьом це не вдалося. «Коли у Європі нацисти забороняли імпресіонізм, тут був взятий курс на соцреалізм. А якщо звинувачення у формалізмі у Москві чи Петербурзі могло закінчитися максимум 10 роками висилки кудись у середню Азію, то в Україні, коли почалися гоніння наприкінці 1920-х років, пов’язані з Хвильовим, формалізм ототожнювався з буржуазним націоналізмом. За нього давали мінімум десять років ув'язнення», - говорить Кравченко. І уникає розмови про розстріл художників.
«Розправа намічалася, незважаючи на те, що у харківському театрі вони пішли на поступки – були радісні колгоспниці, піонери з барабанами, - продовжує він. - У 1933-34 роках навколо Харкова був Голодомор. І це була трагедія Бойчука – він розумів, що малював брехню».

Зі зміною експозиції переходимо до розмови про Бойчука-монументаліста. Щоправда, велика частина його робіт та робіт його учнів не збереглася, інша – вкрита товстим шаром штукатурки. Наприклад, повністю знищений розпис Луцьких казарм (приміщення, що нині знаходиться на вулиці Дегтярівській у Києві). Їх масштаб можна тільки уявити, якщо згадати, що над фресками у 1919 році працювали близько 200 художників.

Наприкінці залу – фотокопії фрагментів монументальних робіт у натуральну величину. Десь проглядається обличчя, десь - лик.
На екрані – інсталяція з відтворених у кольорі ескізів до монументального живопису вже згаданих Луцьких казарм та Харківського театру.


Найбільше фресок нині заховано в Одесі. Але відкрити їх – важка робота, у якій нині мало хто зацікавлений. Наприклад, керівництво Театру юного глядача навіть подивитися на фрагменти не дозволяє, бо усі вони заставлені реквізитом…
А приблизно рік тому через мороз та вологу в Одеському Палаці студентів почалася лущитися штукатурка, з-під якої виступила фреска бойчукістів. Поки ця виставка готувалася, будівлю передали дорожній службі, тож тепер мистецтвознавці не знають, що відбуватиметься з нею. Наразі відкрито фрагменти зображень революційних сцен початку ХХ століття, епізодів з життя робітників та селян, а також громадянської війни.


Стиль Бойчука почав відроджуватися у 1960-ті. Один з його прихильників  - батько Ярослава Кравченка Охрім. У 1975-му він навіть дозволив собі написати «Голод в Україні. Скорбота», коли про Голодомор в Україні взагалі ніхто не говорив.


Настав час говорити про бойчукізм. Про його ідею, яку радянська влада не прийняла та знищила. Для декого ця виставка може стати стежинкою до відкриття українського мистецтва.

Виставка «Бойчукізм. Проект «великого стилю» триватиме у Мистецькому Арсеналі до 28 січня 2018 року.


Автор: Тетяна Катриченко

 

3422
Схожi новини
Нові шалені перегони та реальні жахи: очікувані прем′єри у квітні Нові шалені перегони та реальні жахи: очікувані прем′єри у квітні
Нові шалені перегони та реальні жахи: очікувані прем′єри у квітні Кіноафіша на квітень 2018 року допоможе визначитися з вибором кінострічок, які варто переглянути
Дозвілля
Страсна седмиця: що символізує кожен день тижня і як його краще провести Страсна седмиця: що символізує кожен день тижня і як його краще провести
Страсна седмиця: що символізує кожен день тижня і як його краще провести Чого не можна робити, коли пекти паски та як правильно провести Страсний тиждень
Дозвілля
Вербна неділя 2018: історія, традиції, прикмети та заборони свята Вербна неділя 2018: історія, традиції, прикмети та заборони свята
Вербна неділя 2018: історія, традиції, прикмети та заборони свята Вербна неділя: історія свята, звичаї, народні прикмети та що не можна у цей день
Дозвілля
Останнi новини
На водоемах в Украине в течение года погибли 453 человека, - ГСЧС
На водоемах в Украине в течение года погибли 453 человека, - ГСЧС
Суд оставил Савченко под арестом
Суд оставил Савченко под арестом
ЕС хочет помочь Украине закрыть опасные шахты
ЕС хочет помочь Украине закрыть опасные шахты
Укроборонпром подал в суд на "Новое время"
Укроборонпром подал в суд на "Новое время"
Генассамблея ООН приняла резолюцию о выводе войск РФ из Молдовы
Генассамблея ООН приняла резолюцию о выводе войск РФ из Молдовы
В Киеве перекроют улицы ко Дню молодежи
В Киеве перекроют улицы ко Дню молодежи
УЕФА не разрешил "Мариуполю" проводить матчи Лиги Европы на домашнем стадионе
УЕФА не разрешил "Мариуполю" проводить матчи Лиги Европы на домашнем стадионе
Wizz Air изменят правила перевозки ручной клади на своих рейсах
Wizz Air изменят правила перевозки ручной клади на своих рейсах
Балух, похудевший на 30 кг, ужесточил голодовку - правозащитники
Балух, похудевший на 30 кг, ужесточил голодовку - правозащитники
Тернопольский горсовет приобрел за 70 тысяч тепловизор для ночной «охоты» на браконьеров
Тернопольский горсовет приобрел за 70 тысяч тепловизор для ночной «охоты» на браконьеров
В Минюсте разрешат выезд за границу с ребенком без разрешения второго родителя
В Минюсте разрешат выезд за границу с ребенком без разрешения второго родителя
Девять стран Евросоюза создадут кибернетические силы быстрого реагирования
Девять стран Евросоюза создадут кибернетические силы быстрого реагирования
Контрразведка пресекла нелегальную продажу в Украине радиоактивного вещества
Контрразведка пресекла нелегальную продажу в Украине радиоактивного вещества
МИД Украины опасается за жизнь голодающего в крымском СИЗО Балуха
МИД Украины опасается за жизнь голодающего в крымском СИЗО Балуха
У главы Конституционного суда Литвы киевские карманники украли кошелек
У главы Конституционного суда Литвы киевские карманники украли кошелек
У голодающего Сенцова отказывают рецепторы - Денисова
У голодающего Сенцова отказывают рецепторы - Денисова