Думки у безвізовому потязі: наступний крок – вступ у НАТО?

Думки у безвізовому потязі: наступний крок – вступ у НАТО? Фото:tvi.ua
Перші подорожі в ЄС без віз

Безвізовий режим з Європейським Союзом у дії за перші дві доби на особистому досвіді перевірили тисячі власників біометричних паспортів. І лише одиниці з них потрапили під заборону в’їзду з об’єктивних причин. Ці відмови жодним чином не пов’язані з біометрикою. Це на власні очі бачили десятки українських консулів, які чергували на автомобільних пунктах перетину кордону та у аеропортах.

Група українських експертів, письменників, журналістів, які щодня працювали над цією, як вони називають, великою ідеєю, – наданням Україні безвізового режиму з ЄС, вирішили також протестувати, як об’єднана Європа на практиці буде надавати безвізовий режим Україні у перший день дії угоди про лібералізацію. Вони на запрошення громадської організації «Європа без бар’єрів» просто сіли у потяг, аби за сім годин опинитися у невеличкому польському прикордонному місті Перемишль.

В очікуванні українців

Від початку першої безвізової подорожі можна було подумати, що місце зустрічі з такою бажаною Європою обрано трохи невдало. Як відомо, Перемишль – місто на етнічно українських землях Надсяння, у якому перетинається українсько-польські шляхи. На цій землі Європу будували два народи, хоча окремо один від одного і часто ворогуючи. Навіть у день надання безвізу у Перемишлі відбувалась хода українців у пам’ять про воїнів Української Народної Республіки та Української Галицької Армії, похованих на військовому цвинтарі в сусідніх Пикуличах. Чи не вперше цю акцію охороняли десятки, якщо не сотні поліцейських, аби не було традиційних для цього міста провокацій. А поряд вулицями пересувалась колона польської радикально налаштованої молоді із закресленими портретами Бандери і вигуками «Wstyd!», тобто «Ганьба!».

Тим часом зовсім інші слова виголошував польською на пероні по прибуттю першого безвізового потягу заступник мера Перемишля Гжегож Хайдер. Він, щоправда, говорив дуже стримано, вітав українців з безвізом та запрошував усіх до Польщі.

«Це історичний день для України і для Польщі. Ми стали ближчими до Європи, – сказав у відповідь Андрій Дещиця, посол України в Польщі, перебуваючи поряд з представником міста Перемишль на пероні вокзалу. – За це ми боролися на Майдані. Я хочу, аби ми пам’ятали тих, хто сьогодні не може бути з нами – героїв Майдану та воїнів, які захищають нас від російської агресії. Перед нами ще багато щоденної праці задля зближення з ЄС. Наш наступний крок – це членство в ЕС. Можливо, нам треба йти дорогою Польщі. Спочатку – вступити в НАТО, а потім в ЕС».

«Безвіз – це падіння символічного берлінського муру. І це не просто питання подорожей, це питання самореалізації, професійного зростання людей, комунікації», – упевнений один з організаторів символічного потягу, голова правління міжнародного фонду «Відродження» Олександр Сушко.

У цю першу подорож задля тестування безвізу поїхав і письменник Андрій Курков.

«Я вирішив здійснити цю мандрівку з Києва у Перемишль у перший день безвізу, бо мені було цікаво, як перевірятимуть документи, як відбуватиметься контроль, – говорить він. – Особисто у мене біометричний паспорт, але у ньому є віза. То я помітив, що прикордонник на візу взагалі не дивився. Просто поставив штамп. Безвіз, думаю, внесе зміни у психологію українців. У багатьох зникне страх перед кордонами, прикордонниками, перевірками, митниками. Зникне той негатив, який завжди додається як «довісок» до подорожей. Людина більш вільно зможе дивитися, як існує Європа, як все функціонує. У кого ж раніше не було зацікавленості, то для них навряд чи щось зміниться. А ось для тих, хто не міг, але завжди хотів, це серйозний стимул здійснювати власні мрії».

Про безпеку українців у Перемишлі ми знову згадуємо на головному вокзалі. Вже перед входом можна побачити чотири машини з поліцейськими. А організатори символічного потягу до того ж на прохання українських дипломатів у Польщі змушені були відмовитися від запланованого раніше флешмобу з обіймами та фотографуванням з жителями Перемишлю на честь безвізу.
Українці з громадянами ЄС обіймалися в інших точках перетину кордону. Наприклад, у Прибалтиці.

Безвіз за правилами

Але до того, як власників українських біометричних паспортів приймав європейський Перемишль, пасажири безвізового потягу мали найважливіші технічні зустрічі з митниками та прикордонники.
Українські люди у формі намагалися бути чемними та привітними. Ставили традиційні для цього моменту запитання: чи нема заборонених предметів, просили паспорти, вручали пам’ятки про правила перетину кордону за новими правилами.

Польські прикордонники – більш стриманими. Хоча часто взагалі не ставили додаткових запитань. Але як пізніше з’ясувалось, жодній людині з першого безвізового потягу до Перемишля не було заборонено в’їзд до ЄС.


Попит на поїздку до Польщі у перший безвізовий день був великий. Того дня потяг був майже заповнений. Це можна було побачити на пероні. Щоправда, кого не запитаєш, усі приїхали до Польщі з чинними Шенгенськими візами, і меншість спробувала протестувати безвіз на практиці.

Ще на пероні київського вокзалу посол Республіки Польща в Україні Пан Ян Пекло сказав: «Безвізовий режим не означає, що можна їхати без паспорту та процедур».

Аби перетнути кордон з ЄС, українцям потрібно дотримуватися певних правил.

По-перше, безвіз діє виключно для власників біометричних паспортів.

По-друге, на кордоні можуть запитати про ціль поїздки, її строки. На ці питання може «відповісти», наприклад, підтвердження бронювання готелю або зворотний квиток.

По-третє, при в'їзді в ЄС інтерес може викликати наявність фінансових гарантій. Кожна країна встановила норму можливих витрат іноземного громадянина. У Німеччині це 45 євро на добу, Латвії – 14 євро, Португалії та Чехія – по 40 євро, Хорватії – 100 євро, Польщі – 71 євро на три дні, Італії – 270 євро на строк від одного до п'яти днів і т.д.

По-четверте, важливо дотримуватися двох основних правил: не намагатися влаштуватися на роботу без робочої візи і не перевищувати ліміт в 90 днів, даний на півроку.

І останнє – безвізовим режимом не можуть скористатися ті, кому в’їзд в ЄС заборонено.

 

Думки в Красічині

Аби обговорити увесь складний шлях до безвізу учасники символічного потягу поїхали у спокійне місце недалеко від Перемишля – до замку у Красічині. Саме там всі ділилися думками та враженнями.

«У листопаді 2010 році ЄС нам дав план дій, – згадує Олександр Сушко. – На перший погляд, він тематично стосуються тих самих речей, що і попередні балканські дорожні карти, але значно складніший. І ми це зрозуміли. Але раптом президент Віктор Янукович говорить, що Україна виконає все за півроку. І ми схопилися за цю ідею, одразу почали кілька проектів. Щоправда, коли у 2010 мене запитували журналісти, коли ЄС нам надасть безвіз, то я відповідав, що маємо попрацювати ще років п’ять. Всі дуже дивувалися. Але нині маємо вже 2017 рік. Трохи не вгадав».  

На шляху до безвізу Україна за дев’ять років виконала 144 завдання у рамках Плану дій з візової лібералізації. Найсуттєвіші кроки були зроблені після Революції Гідності під шаленим тиском європейських дипломатів. Мова йде передусім про ухвалення антикорупційних законів та утворення антикорупційних органів. Інше питання – що система боротьби з корупцією досі не діє ефективно. Але за цим пильно спостерігають європейці та нагадують: безвіз – право чи привілей не остаточний.


«За цей час ми повторили шлях інших країн, – продовжує представник фонду «Відродження». – Зокрема, Молдови. Виявилась, що наша система виконання настільки інертна, що нам знадобилось багато часу. Зрештою безвіз сьогодні не має того ефекту, яким мав би бути. В Україні нема того відчуття свята, окрім того, що наш президент трохи перебільшив у своїх заходах. І все тому, що суспільство виявилося перегрітим передчасно
дезорієнтованими неправильними часовими орієнтирами, взятими зі стелі. І тому напередодні надання безвізу багато хто у суспільстві казав, що нехай вже дають той безвіз, адже давно мали це зробити. Насправді, введення безвізу – це велика подія, реалізація великої ідеї. Але ефект не той. Як і від багатьох наших реформ. І це теж урок. Не треба повсякчас розігрівати суспільство, не треба давати хибних очікувань».  

Один з учасників поїздок – Мирослав Маринович. Багато хто пам’ятає його крок, про який писали не тільки українські ЗМІ, але й західні. У 2009 році Маринович відмовився їздити рік до ЄС, протестуючи проти візової бюрократії – спочатку польське консульство у Львові замість річної візи видало йому на півроку, а наступну лише на 13 днів. У результаті свого рішення він брав участь у міжнародних заходах по скайп-зв’язку.

«Я пам’ятаю той момент, коли був відкритий простір до Польщі, а потім перекрився. Звісно, я міг поїхати, але було відчуття бар'єру. Сьогодні цього відчуття нема», – говорить він. Та згодом переходить на тему наступного кроку у стосунках між Україною та ЄС, про який вже згадував пан посол України Дещиця на вокзалі Перемишля: «Щиро кажучи я, можливо, зараз скажу ледь не єресь. Я боявся би входження зараз України в ЄС, поки вона не відчує, що наша країна – єдиний організм. Нам ще так багато треба працювати над собою, над своїм самоусвідомленням. Нам треба подолати величезні прогалини у правовому полі. Східна Німеччина пережила цей колапс, а ми можемо не пережити. Нам треба переймати культурні стандарти. Ми та Європа ще не говоримо однією мовою. Коли ми спілкуємося з Європою, то нам треба, вибачте за таке порівняння, або трохи звужувати, або трохи розширювати колії. Так просто не можна в’їхати у Європу».  

Та поки нас туди ніхто і не запрошує. Можливо, шлях України геть інший – стати центром Східної Європи. І над цим варто працювати. Що ж до Європи, то експерти погоджуються, Європа зацікавлена у співпраці з Україною, країною з великим потенціалом і можливостями, як би це пафосно не звучало.

І на останок варто згадати, як лобістам безвізової теми в середині країни часто дорікали, що, мовляв українці не такі багаті, аби їздити за кордон. Але, насправді, безвіз це додаткова можливість мислити стратегічно – планувати подорожі наперед: купувати акційні квитки, бронювати готелі зі знижками, збирати кошти за кілька місяців.

Нині ніхто ж не говорить, що українці масово поїдуть у туристичні подорожі до Риму, Парижу чи Лісабону. Звісно, цього не чекають – ані в туристичних агенціях, ані в авіакомпаніях. Але Європейський Союз для українців починається за 500 кілометрів від Києва.

Наприклад, можна прорахувати поїздку до згаданого Перемишля на вихідні. Квиток в один кінець у другому класі потягу «Інтерсіті+» коштує 460 гривень. Одна ніч у готелі у ренесансному замку Красічині, що у передмісті Перемишля, на двох – від 700 гривень. Додатково треба буде сплатити за поїздку у таксі в один бік – 250 гривень, середню ціну вечері у готелі на людину – 300 гривень, сніданку – 100 гривень.

Тобто у підсумку виходить, аби провести чудовий вікенд у замку без привидів Радянського Союзу чи то Росії (хоча сам замок, насправді, зазнав руйнації під час захоплення територій радянською владою), але з великим гарним парком біля озера, подивитися Перемишль та спробувати зрозуміти порядок життя у одному з крайніх міст Європейського Союзу, потрібно близько 3800 гривень і жодних візових проблем.

Можливо, з цього і варто почати?..

Автор, фото - Тетяна Катриченко

Останнi новини
Останнi новини
Зубко: Першочергове право в отриманні пільгового кредиту на придбання доступного житла тепер мають учасники АТО
Зубко: Першочергове право в отриманні пільгового кредиту на придбання доступного житла тепер мають учасники АТО
Семерак: «Українські науковці мають долучитися до роботи над міжнародним звітом зі зміни клімату»
Семерак: «Українські науковці мають долучитися до роботи над міжнародним звітом зі зміни клімату»
Російського акціоніста Павленського, який підпалив паризький банк, помістили в психіатричний стаціонар
Російського акціоніста Павленського, який підпалив паризький банк, помістили в психіатричний стаціонар
Зубко назвав лідерів з децентралізації
Зубко назвав лідерів з децентралізації
У Литві починають оприлюднювати повідомлення агентури КДБ
У Литві починають оприлюднювати повідомлення агентури КДБ
СБУ затримала на хабарі посадовця ЗСУ
СБУ затримала на хабарі посадовця ЗСУ
Дуда: Польща підтримує вступ Туреччини до Євросоюзу
Дуда: Польща підтримує вступ Туреччини до Євросоюзу
Україна може організувати турнір найсильніших боксерських збірних світу
Україна може організувати турнір найсильніших боксерських збірних світу
Президент звільнив першого заступника голови служби зовнішньої розвідки
Президент звільнив першого заступника голови служби зовнішньої розвідки
Міносвіти затвердило нові правила прийому до вищих навчальних закладів
Міносвіти затвердило нові правила прийому до вищих навчальних закладів
В ЄС побоюються повернення найманців із зон конфліктів
В ЄС побоюються повернення найманців із зон конфліктів
Гройсман: Українці 7,5 млн. разів скористалися безвізом з ЄС
Гройсман: Українці 7,5 млн. разів скористалися безвізом з ЄС
Президент Філіппін оголосив про звільнення міста Мараві від ісламських терористів
Президент Філіппін оголосив про звільнення міста Мараві від ісламських терористів
Держава відсудила 51 земельну ділянку, розташовану на кордоні
Держава відсудила 51 земельну ділянку, розташовану на кордоні
В Україні офіційно продали ПЗ за криптовалюту Dash
В Україні офіційно продали ПЗ за криптовалюту Dash
У Пекіні розпочався Конгрес комуністичної партії Китаю
У Пекіні розпочався Конгрес комуністичної партії Китаю