П’ять "точок недотику" українсько-польських відносин

П’ять Фото:
Варшава умисно йде на конфлікт з Україною

Польща з адвоката України перетворюється на прокурора, або навіть сторону обвинувачення у вирішенні історичних питань.


Привід для занепокоєння – останні заяви польських політиків, зокрема президента Польщі Анджея Дуди та міністра іноземних справ Вітольда Ващиковського. Ці заяви свідчать про те, що Варшава умисно йде на конфлікт.


Минулими вихідними з нагоди Дня Незалежності Польщі близько 60 тисяч ультраправих прокрокували центром Варшави. Польські медіа на марші помітили банер з гаслом «Пам’ятаємо про Львів та Вільнюс» та почули вигуки «Геть Бандеру!», «Геть УПА!».


Саме події історії двох держав у ХХ столітті непокоять поляків. У стосунках двох сусідніх держав назріває криза, розвиток якої ще можна попередити. Зокрема, якщо рухатися шляхом дослідження, визнання та примирення.


А досліджувати ще є що. У ХХ столітті дві держави мали один до одного майнові, територіальні та ідеологічні претензії.


Волинська трагедія


5 липня 2013 року до Сейму республіки Польща звернулися 148 нардепів України - регіонали, комуністи, позафракційні - з проханням визнати Волинську трагедію геноцидом польського народу.


Йшлося про події 1943 року - етнічних чистках українського і польського населення, здійснених Українською Повстанською Армією та Польською Армією Крайовою на Волині. Польські історики сприймають їх як вбивства винятково польського населення, українські – як дії у відповідь на звірства поляків щодо українських цивільних.


Тоді, у 2013-му, опоненти цих політичних сил в Україні назвали такий крок зрадою. За тиждень тодішній міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський у Варшаві просив не загострювати питання - Сейм не підтримав проект визнання події геноцидом.


Але підтримав пізніше – і Сенат, і Сейм. Вони проголосували за визнання події «геноцидом». Зокрема рішення підтримали 432 депутати Сейму з 460. З 2016 року 11 липня у Польщі вважається «Національним днем пам’яті жертв геноциду, здійсненого українськими націоналістами проти поляків».



І це незважаючи на те, що у 2014 року Президент України Петро Порошенко вибачився перед поляками за Волинську трагедію під час виступу перед обома палатами польського парламенту, а у 2016-му представники інтелігенції та політичної еліти обох держав обмінялися відкритими зверненнями щодо трагедії. Тоді з польського боку свої підписи поставили три екс-президенти: Лех Валенса, Александер Кваснєвський і Броніслав Коморовський.


Після останнього голосування за «геноцид» посол України у Польщі Андрій Дещиця сказав: «Надзвичайно прикро, що частина польських політиків, приймаючи постанову про вшанування жертв Волині, так і не врахувала неодноразових звернень та пропозицій української сторони щодо двосторонньої оцінки нашої спільної трагічної історії».


Операція «Вісла»


Якщо тему «Волинської трагедії» Польща активно згадує, то події березня-квітня 1947 року на землях Закерзоння – навмисно замовчує.



За кілька діб з етнічних українських земель, що на той час належали Польщі, було депортовано 150 тисяч українців, 3300 з них потрапили в концтабір, а 655 – були вбиті. Тоді кілька польських девізій загальною чисельністю близько 17 тисяч осіб і відділи органів польської служби безпеки оточили території, на яких компактно проживало українське населення, а НКВД і чехословацька армія заблокували східні і південні кордони Польщі.


«Вісла» - спільна робота польських комуністів і радянської влади. Це вже документально доведений факт. Перші хотіли таким чином здобути симпатії поляків, налаштованих до українців вороже, створити таку собі державу без українців, у відповідь на події на Волині 1943 року. Другі – позбулися великої і потужної групи українців, які підтримували повстанський рух.


У 1947-му українців не лише виселяли, спалювалися цілі села. Наприклад, 28 квітня, за повідомленнями українських підпільників, зникли у вогні кілька населених пунктів: Устрики Горишні, Гільське, Криве, Кобильське, Явірець, Бук, Присліп, наступного дня – ще кілька. Палили все – і хати, і дошки, з яких ті хати можна було будувати, аби українці не змогли повернутися на свої місця, а «асимілювалися в новому польському середовищі». Називати себе українцями та змінювати місце проживання було заборонено.


З 1990 року Польща відмовилась надавати оцінку операції «Вісла». Тоді Сенат виступив з Ухвалою про засудження трагічних подій, а Сейм не підтримав. Згодом було кілька спроб на рівні заяв президентів та парламентів з обох сторін. Але чіткої правової оцінки примусовому виселенню українців з етнічних земель досі нема.


Варто зауважити, що, згідно з Римським статутом Міжнародного кримінального суду, операція «Вісла» не може бути кваліфікована як геноцид або як злочин агресії. Фахівці Українського інституту національної пам’яті, проаналізувавши події, говорять, що ті події можна кваліфікувати як злочин проти людяності, воєнний злочин, а також як етнічну чистку.

Місця пам’яті


Нині історик, керівник Українського інституту національної пам’яті Володимир В’ятрович говорить про щонайменше 15 випадків вандалізму щодо українських пам’ятників на території Польщі, вчинених від 2014 року. І всі вони залишаються без уваги з боку місцевих правоохоронців.
Один з останніх стався навесні 2017 року, напередодні 70-х роковин переселення українців з Закерзоння. 26 квітня на кладовищі села Грушовичі Перемишльського повіту група невідомих осіб знищила братську могилу вояків УПА і вчинила наругу над Державним Гербом України – тризубом.


Такі дії організатори назвали «публічною акцією» та «першим легальним демонтажем нелегального пам’ятника». Напередодні акція анонсувалась у місцевих ЗМІ, поліція не перешкоджала, а місцева влада схвалила.


В’ятрович визнає, з 2014 року в Україні було вчинено кілька актів наруги над польськими місцями пам’яті. Якщо точно, то чотири. Але кожного разу українська влада у найкоротші терміни відновлювала меморіальні об’єкти у їх первинному вигляді, а правоохоронцями порушувалися кримінальні провадження.


Кроків назустріч з польського боку не було. Тому Україна була змушена призупинити процес легалізації та пошуку поховань. «Тож нині щонайменше 105 польських пам’ятників і пам’ятних знаків, збудованих на території України в період з 1991 по 2017 роки, залишаються нелегальними», - констатує історик.


«Ми з самого початку говорили польським колегам про те, що рішення про призупинення легалізації польських пам’ятників на українській території і про призупинення надання дозволів на пошук решток поляків в Україні є тимчасовим, - пояснює Володимир В’ятрович. - Завдання цього рішення - спонукати наших польських колег сісти за стіл переговорів. Але від квітня, коли ми оголосили про це рішення, не відбулось жодних переговорів уповноважених для цього сторін. Натомість з польського боку постійно звучать дуже різкі політичні заяви, що говорить про те, що польські політики не хочуть вирішити цю проблему, а навпаки – невирішеність цієї проблеми бачать як джерело своїх політичних дивідендів».


Окупація Польщею України



На ще один епізод у стосунках України та Польщі нещодавно вказав міністр закордонних справ Польщі Вітольд Ващиковський. Під час свого перебування у Львові на початку листопада той відмовився відвідати Національний музей-меморіал жертв окупаційних режимів «Тюрма на Лонцького» через позицію його директора. Перш ніж зайти у приміщення, міністр запитав, чи була Західна Україна окупована у 1918 році. Директор музею Руслан Забілий відповів: "Так, це була окупація". Тоді Ващиковський розвернувся та пішов геть.


У 1918 році після поразок Австро-Угорської імперії, до складу якої входив Львів, українці готувалися до організації власних державницьких структур. Зокрема, 18 жовтня був створений політичний представницький орган українців - Українська Національна Рада. Цим паралельно займалися і поляки – вони прагнули перебрати владу над Галичиною від австрійського намісника. Українці поставили ультиматум австрійцям, але ті відмовилися передавати Галичину та Буковину українцям. Тож на зібранні 31 жовтня 1918 року українці взяли владу самостійно – 1 листопада на державних установах замайоріли національні жовто-сині прапори та було проголошено Західноукраїнську народну республіку. Але вже 2 листопада поляки підняли заколот, розпочалися вуличні бої, які перетворилися на Українсько-польську війну. До липня наступного року поляки отримали значну перевагу і окупували Галичину, включивши її до складу Другої Речі Посполитої.


15 березня 1923 року у Парижі Рада послів Великої Британії, Франції, Італії та Японії ухвалила рішення про визнання суверенітету Польщі над всією територією, якою вона фактично володіла, зокрема і Східною Галичиною.


Західні українські землі перебували у складі Польщі до 1939 року.


В’ятрович – нев’їзний?



«Зараз ми запускаємо процедури, які не допускатимуть людей, що демонструють вкрай антипольські позиції, на територію Польщі. Люди, які демонстративно носять мундири СС «Галичина», до Польщі не в’їдуть. Ті особи, які демонструють і використовують адміністративні інструменти проти Польщі, також зіткнуться з наслідками», - сказав вже згаданий міністр закордонних справ Вітольд Ващиковський. А згодом поточнив: «Список осіб, яким заборонено в’їжджати до Польщі, – короткий».


Польські ЗМІ та українська сторона одразу припустили, що список може складатися лише з одного прізвища – голови Українського інституту національної пам’яті Володимира В’ятровича.


На появу цієї інформації сам директор Інституту національно пам’яті відповів: «Заяви Ващиковського вважаю недружніми, вважаю, що це спроба шантажу і погроз, бо це неприпустимо в нормальних країнах – оголошувати персонами нон-грата чиновників іншої країни за те, що вони вимагають дотримання законодавства своєї ж країни».


Варто зауважити, що це далеко не перша заява нинішнього міністра закордонних справ Польщі. Влітку той сказав: «Наше послання дуже чітке: з Бандерою ви до Європи не увійдете. Ми говоримо про це і голосно, і тихо».


Те, що пожежу, яка виникла, треба загасити швидко, і зробити це за столом перемовин, – очевидно. Саме тому сьогодні, 17 листопада, у Кракові відбувається надзвичайне засідання Консультаційного комітету президентів України та Польщі, ініційоване Петром Порошенком. Одна з його тем – саме різке погіршення двосторонніх дипломатичних взаємовідносин у зв’язку з розбіжностями щодо історичних питань.


Автор: Тетяна Катриченко

 

771
Останнi новини
Останнi новини
Учені виявили зв′язок між вживанням чаю і зниженням ризику розвитку глаукоми
Учені виявили зв′язок між вживанням чаю і зниженням ризику розвитку глаукоми
Воєнна драма «Кіборги» за два вікенди зібрала понад 15 млн гривень
Воєнна драма «Кіборги» за два вікенди зібрала понад 15 млн гривень
Гройсман: За три місяці всі контролюючі органи мають окреслити чек-лісти перевірок
Гройсман: За три місяці всі контролюючі органи мають окреслити чек-лісти перевірок
Британський актор, який випив води із Темзи в рамках рекламної кампанії, впав у кому
Британський актор, який випив води із Темзи в рамках рекламної кампанії, впав у кому
Полторак готовий стати першим цивільним міністром оборони України, вийшовши на пенсію
Полторак готовий стати першим цивільним міністром оборони України, вийшовши на пенсію
З’явився перший трейлер документального фільму про Революцію Гідності
З’явився перший трейлер документального фільму про Революцію Гідності
Порошенко помолився за мир в Україні у центрі паломництва «Фатіма» в Португалії
Порошенко помолився за мир в Україні у центрі паломництва «Фатіма» в Португалії
Апеляцію ГПУ по справі Саакашвілі розглянуть 22 грудня
Апеляцію ГПУ по справі Саакашвілі розглянуть 22 грудня
Українська шаблістка перемогла на етапі Кубку світу в Мексиці
Українська шаблістка перемогла на етапі Кубку світу в Мексиці
80 людей загинули або зникли безвісти на Філіппінах в результаті шторму
80 людей загинули або зникли безвісти на Філіппінах в результаті шторму
У НБУ пообіцяли згладжувати коливання курсу гривні
У НБУ пообіцяли згладжувати коливання курсу гривні
Ватикан заборонив торгувати частинами тіл святих через інтернет-аукціони
Ватикан заборонив торгувати частинами тіл святих через інтернет-аукціони
Кравчук: Путін розширює поле для масштабнішої атаки на Україну
Кравчук: Путін розширює поле для масштабнішої атаки на Україну
Нацбанк задоволений фінансовими результатами «ПриватБанку»
Нацбанк задоволений фінансовими результатами «ПриватБанку»
Дев′ять людей загинули внаслідок тисняви на похоронах в Бангладеш
Дев′ять людей загинули внаслідок тисняви на похоронах в Бангладеш
Голова представництва НАТО назвав три головні пріоритети на 2018 рік для зближення України з Альянсом
Голова представництва НАТО назвав три головні пріоритети на 2018 рік для зближення України з Альянсом