Закон про деокупацію Донбасу: правозахисники вимагають змін

Закон про деокупацію Донбасу: правозахисники вимагають змін Фото:
У документі криються численні ризики непропорційних обмежень і порушень прав людини

  У четвер, 18 січня, Верховна Рада ухвалила у другому читанні законопроект про реінтеграцію Донбасу. Напередодні депутати подолали проміжний бар’єр з 673-х правок, часто дублюючих одна одну.

 «У мене не було ніяких сумнівів щодо того, що напередодні голосування за закон про деокупацію ФСБ-шні кликуші та їхня агентура розказуватимуть нам, чому не можна голосувати за закон. Будуть брехати і вкидати різні фейки», - сказав глава комітету з нацбезпеки Сергій Пашинський у понеділок під час погоджувальної ради.

 «ФСБ-шними кликунами» він, напевно, називає й кілька правозахисних організацій, які намагаються сказати, що у документі криються численні ризики непропорційних обмежень і навіть порушень прав людини. Йдеться не тільки про свободу пересування, але й про право на приватність, свободу й особисту недоторканність, і навіть про право на життя. Тож нині правозахисники проситимуть, аби його не підписував президент.

 Нагадаємо, президентський законопроект «Про особливості державної політики із забезпечення державного суверенітету України над тимчасово окупованими територіями в Донецькій і Луганській областях» під №7163 було внесено у Раду 4 жовтня минулого року і визначено як невідкладний. За два дні розглянуто у першому читанні та повернуто на доопрацювання у комітет. При цьому опозиція блокувала трибуну, а нардепи Левченко та Семенченко запалили димову шашку у приміщенні санвузла Верховної Ради, аби зірвати голосування.

 За два наступні тижні надійшло майже сімсот зауважень від понад ста народних депутатів. Для їх розгляду комітет створив закриту робочу групу без авторів. Після було узгодження з АП та затвердження у ВР. У результаті до другого читання документ прийшов дещо зміненим. Більшість врахованих поправок належать Івану Віннику з БПП та вже згаданому Пашинському з Народного фронту.

Серед головних нововведень залишаються: визнання Росії країною-агресором, відмова від АТО, передача загального керівництва бойовими діями від СБУ до Міноборони.

 У статті 8 версії, підготовленій до другого читання, конкретизовані і розширені повноваження президента – він визначатиме, коли починати і закінчувати «заходи щодо забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації», призначатиме, за поданням глави Генштабу, Командира об’єднаних сил, в руках якого опиниться майже вся повнота влади в зоні конфлікту і на прилеглих територіях.

 Тим часом, правозахисні організації, зокрема й офіс уповноваженого ВР з прав людини, говорять про те, що у документі відсутній баланс між захистом прав людей, які залишаються на тих територіях, зокрема, полонених військових і цивільних заручників, і державними інтересами. «Законопроект сформульований як декларація», - переконана юристка Української Гельсінської Спілки з прав людини Надія Волкова.

 Закон про деокупацію Донбасу в останній редакції не містить конкретних визначень, що дозволяє його довільне трактування. Правозахисники вимагають змін, а керівництво країни, схоже, намагається зняти з себе відповідальність за події на Сході.

Окуповані чи неконтрольовані території?

 «Ми маємо усвідомлено називати території окупованими, за прикладом Криму, - говорить Волкова. – Окупація півострова була багато разів підтверджена міжнародними організаціями. З правової точки зору ситуація з Кримом захищена. Що стосується окупованого Донбасу, – це політичне популістичне твердження. По факту він не окупований, а не контролюється органами державної влади. Державні інтереси треба відстоювати свідомо. В преамбулі законопроекту рекомендуємо прописати положення Гаазької конвенції. Наприклад, стверджуючи, що деякі території є окупованими, надсилати докази цього до міжнародних інстанцій, які визначають факт окупації. Але наразі в України нема беззаперечних доказів, що території Донбасу окуповані. І Україна опиняється у цікавій ситуації: внутрішньо називаємо ці території окупованими, а коли приходимо у міжнародні інстанції, не маємо доказів цьому твердженню. Виникає міжнародний дисонанс, і міжнародний суд зовсім по-іншому розглядатиме цю ситуацію».

 Визначення територій окупованими має відбуватися не на рівні національного законодавства, а на рівні рішень міжнародних інстанцій. І лише кілька організацій в світі мають компетенцію визначення конфлікту. Серед них - Міжнародний кримінальний суд, Рада безпеки ООН і Міжнародний комітет Червоного хреста.

 На думку юриста, окупація згадується для того, аби покласти всю відповідальність за порушення прав на РФ. «Але ми всі знаємо, що українська сторона теж порушує права людей та норми міжнародного гуманітарного права, - додає вона. – Тож таким чином Україна намагається сказати, що її відповідальності нема, а РФ як окупант має нести її. Але позиція, з точки зору міжнародного гуманітарного права, не така однозначна. Наразі міжнародний кримінальний суд в Гаазі кваліфікує конфлікт як змішаний – міжнародний та внутрішній. Тож нинішній крок України зухвалий та передчасний».

 Тож правозахисники пропонують замість терміну «тимчасово окуповані території» використовувати формулювання «деякі території Донецької та Луганської областей, непідконтрольні уряду України внаслідок збройної агресії РФ».

Крим та правові колізії

 До другого читання у документі з’явилися згадки про Крим.

 «У цьому ми вбачаємо правові колізії. По Криму є інший закон, яким визначено, що ситуація щодо окупованого півострова вирішуватиметься мирним дипломатичним шляхом. А в цьому законопроекті фактично прописаний сценарій силової операції», - зазначає юрист Української Гельсінської Спілки з прав людини.
 Йдеться про те, що 15 квітня 2014 року ВРУ ухвалила Закон України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» №1207-VII. Цей документ визначає статус Криму як тимчасово окупованого внаслідок збройної агресії РФ, встановлює особливий правовий режим на цій території, визначає особливості діяльності державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій, правила додержання та захисту прав і свобод людини і громадянина.

Повноваження силовиків та відсутність контролю

 Документ пропонує суттєво розширити повноваження силовиків у зоні конфлікту. Фактично закон дозволяє президентові застосовувати ЗСУ на території України проти мирних громадян за мирного часу.

 «Це означає, що без відповідного дозволу можуть бути застосовані до людей спеціальні засоби. Може бути проведено огляд транспорту, житла та майна, є доступ до державних підприємств, органів влади, – пояснює виконавча директорка організації «Восток SOS» Олександра Дворецька. - Не обмежено доступ прокуратури до аудиту та перевірок державних установ. Такі необмежені повноваження лякають ще й тим, що не існує жодного ефективного механізму контролю за цим, якщо порушення здійснюються тут і зараз. Оскільки такі повноваження надаються не лише представникам Національної поліції, Збройних сил, а й представникам установ Державної служби з надзвичайних ситуацій, Державної міграційної служби і т.д.».

Водночас, питання контролю над діями силовиків належним чином ніхто не контролюватиме.

 «Президент та підлеглі лише йому представники командування Збройних сил України без оголошення воєнного стану отримують повні і фактично необмежені повноваження та контроль над територіями, які вони одноосібно визначають як район здійснення заходів із забезпечення національної безпеки та оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації на період, що визначається ними одноосібно», - пояснює голова правління «Майдану закордонних справ» Богдан Яременко.

 У Гельсінській Спілці рекомендують законодавчо створити безпечні умови для перетину лінії розмежування цивільними особами без загрози їхньому життю та враховувати ризики у зв’язку з активізацією бойових дій на непідконтрольних територіях з метою захисту цивільного населення. Мова йде про медичний захист, першочергову евакуацію дітей та літніх людей, створення належних умов для евакуації.

 Особливе зауваження щодо захисту прав полонених військових та цивільних заручників, а також осіб, які перебувають у місцях позбавлення волі, зниклих безвісти. У законопроекті № 7163 відсутнє посилання на Женевські конвенції, які їх захищають.

Визнання документів

 Стаття 2 закону про деокупацію пропонує визнавати «документи», видані на території ОРДЛО, що підтверджують факт народження або смерті особи на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях. Це відбуватиметься при їх долученні до заяви про державну реєстрацію народження особи або заяви про державну реєстрацію смерті особи відповідно.

 Проте правозахисники вважають, що документи, видані де-факто владою так званих «республік», достатньо було б враховувати національними судами. Їх мають оцінювати у сукупності з іншими доказами. Така практика не легітимізує ці документи, але дозволяє їх використовувати у якості доказів фактів народження або смерті.

 «Слід констатувати, що діяльність квазі-державних органів «республіки» та її воєнізованих формувань є вкрай непередбачуваною. Всі документи, що видаються такими органами, не викликають довіри також і через низький ступінь їх захищеності та достовірності», - пояснюють свою позицію правники Гельсінської спілки.

 «З одного боку, ми говоримо, що Росія – агресор, а з іншого - мовчимо, що у нас війна, - наголошує Волкова. - Це така напівміра. Ми можемо називати РФ ким завгодно, не визнаючи війну, але це не матиме жодних міжнародних правових наслідків».

 «Вони шукають політичний компроміс в залі, в парламенті. Це – прекрасно. Але політичний компроміс треба також шукати з громадянами, правозахисною спільнотою та Конституцією. Те, що підготоване до другого читання, напевно, є результатом саме забаганок та «хотянок» різних політичних груп в парламенті», - каже представник Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини Михайло Чаплига.

Автор: Тетяна Катриченко

Останнi новини
Останнi новини
Взрывы под Ичней осуществили с помощью телефона — Матиос
Взрывы под Ичней осуществили с помощью телефона — Матиос
Порошенко предложил передать Андреевскую церковь в пользование Константинопольского патриархата
Порошенко предложил передать Андреевскую церковь в пользование Константинопольского патриархата
В России сотрудника Amnesty International похитили и обещали убить
В России сотрудника Amnesty International похитили и обещали убить
В Украине начали штрафовать попавшихся на TruCAM водителей
В Украине начали штрафовать попавшихся на TruCAM водителей
ЕС утвердил новый режим санкций против РФ
ЕС утвердил новый режим санкций против РФ
В Киеве официально начался отопительный сезон - КГГА
В Киеве официально начался отопительный сезон - КГГА
Взрывы на артскладах: более 90 человек все еще находятся в больницах Ични
Взрывы на артскладах: более 90 человек все еще находятся в больницах Ични
Порошенко подписал указ о защите Черного и Азовского морей
Порошенко подписал указ о защите Черного и Азовского морей
Волкер уже несколько недель договаривается с Сурковым по миротворцам на Донбассе
Волкер уже несколько недель договаривается с Сурковым по миротворцам на Донбассе
"Нафтогаз" начал поставки газа для подачи горячей воды Киеву
"Нафтогаз" начал поставки газа для подачи горячей воды Киеву
Киевский патриархат призывает начать подготовку к Объединительному Собору
Киевский патриархат призывает начать подготовку к Объединительному Собору
На Донбассе сдался боевик, минировавший полтора года зерновые поля
На Донбассе сдался боевик, минировавший полтора года зерновые поля
Порошенко: Нужны системные решения после пожара под Ичней
Порошенко: Нужны системные решения после пожара под Ичней
Священный Синод снял с Филарета анафему продолжительностью 21 год
Священный Синод снял с Филарета анафему продолжительностью 21 год
СНБО поддержал предложение Порошенко о повышении зарплат военным на 35-37%
СНБО поддержал предложение Порошенко о повышении зарплат военным на 35-37%
Нацсовет назначил внеплановую проверку телеканала NewsOne
Нацсовет назначил внеплановую проверку телеканала NewsOne