Співкоординатор ГРД Віталій Титич: «Ми вибиваємо «найжирніших» кандидатів до Верховного Суду, які мають і гроші, і зв’язки»

Співкоординатор ГРД Віталій Титич: «Ми вибиваємо «найжирніших» кандидатів до Верховного Суду, які мають і гроші, і зв’язки» Фото:
Співкоординатор ГРД Віталій Титич: «Тотальна деградація судової влади і є базова правова основа для роботи ГРД»

21 квітня Вища кваліфікаційна комісія суддів розпочала фінальний етап конкурсу до нового Верховного суду – співбесіди. У цей момент члени ВККС розглядають досьє кандидатів та оголошують негативні висновки про невідповідність критеріям професійної етики та доброчесності Громадської ради доброчесності, якщо такі є.

У разі непогодження членів ВККС із висновками ГРД під час співбесіди, згодом має відбутися окреме голосування, під час якого 11 із 16 членів комісії ВККС повинні висловитися за продовження участі кандидата в конкурсі. І тоді важливим питанням буде: хто саме з членів ВККС не підтримає негативний висновок Громадської ради доброчесності щодо кандидата до Верховного суду та голосуватиме за подолання вето.

Тим часом Громадська рада доброчесності під час своїх засідань розглянула понад сто кандидатур до ВС. Із них майже половина отримали негативні висновки та стали кандидатами на виліт.

Щодо кожної кандидатури тривають дискусії під час засідань. Поза ними члени ГРД отримають великі порції критики щодо критеріїв, захисту інформації та можливого лобіювання власних кандидатів.

Віталію, один з членів Громадської ради доброчесності – Петро Варишко – вирішив скласти повноваження. Можете пояснити чому?

Це сталося з очевидних причин, Петро їх фактично озвучив. Це брак часу для роботи у ГРД та неможливість суміщати членство в Раді зі своєю адвокатською практикою. Коли люди йшли у раду, ніхто – зокрема, і я – не уявляв, як буде побудована робота. Ми працюємо в режимі нон-стоп – зранку до вечора. І так щодня. А до того треба було зібрати, проаналізувати інформацію на кожного з кандидатів. Зараз ми лише представляємо і затверджуємо свої висновки. А взагалі у нас розроблена внутрішня трьохступенева система роботи: спочатку працює доповідач, на якого конкретно розподілено певного кандидата, потім його справу розглядає колегія, згодом справа передається на раду, де триває попереднє обговорення та публічне затвердження. Паралельно,  протягом останнього тижня напередодні співбесід у ВККС, кандидати почали надавати нам додаткову інформацію про себе – документи, пояснення. І ми були зобов’язані повертатися до кандидатур.

Так Варишко до складення повноважень якраз і висловив незгоду з тим, що Рада вирішила повернутися до обговорення однієї кандидатури до ВС, а саме – Ольги Демидюк. За новою інформацією, яка опинилась у ГРП, вона є захисником судді Вищого Господарського суду Артура Ємельянова, якого підозрюють у незаконному втручанні в діяльність судових органів і в роботу автоматизованої системи розподілу судових справ. Можливо, його незгода з колегією – і є причина складення повноважень?

Ясно, що у Раді періодично виникають суперечки. У нас 20 людей і 20 думок. Ми колегіальний орган, який має випрацювати й надати виключно колективну думку шляхом голосування. Ви не уявляєте, яку роботу ми виконуємо. У всіх нас робота стоїть, адвокати втрачають клієнтів. І на виході отримуємо лише зіпсовані нерви, психози. Кожен має свою думку, яку він обстоює. І в даному випадку думка Петра не збіглась з колегіальною. Інше питання – чому саме на цей випадок звернули увагу журналісти. У мене постійно виникають думки, що суперечать рішенням, які ухвалює наш колегіальний орган.

З іншого боку, ми не можемо не звертати увагу на нову інформацію, яку надсилають нам на сайт. У нас, дійсно, був кандидат, стосовно якого доповідач і колегія не знайшли інформації, але на сайт ГРД вже після проходження та затвердженням колегією, надійшла дуже важлива інформація. Ми були зобов’язані її розглянути.

Законодавчо цей обов’язок певним чином зафіксовано?

Діяльність ГРД, можна сказати, не врегульована взагалі. Окрім факту створення і ще кількох речень, про неї в законодавстві нічого немає. Треба розуміти, що утворено практично перший у світі подібний інститут. До нас приїжджали експерти з Ради Європи, які спостерігають за нашим експериментом. Практично все ми вирішуємо аd hoc. Перша особливість – важка комунікація всередині, друга – певна невизначеність зовні.

Вам закидають, приміром, відсутність методології?

Як це її у нас нема? Ми ж оголосили сто разів, що не придумуємо собі методологію, а користуємося методологію ВККС. Порядок кваліфікаційного оцінювання за нашими критеріями – доброчесність, інтегративність та професійна етика – ми взяли у них. І для багатьох така відповідь – відкриття. Але це не заважало в інформаційному полі розганяти про нас інформацію, що ми не об’єктивно оцінюємо. Але розуміємо, чому з’являється така інформація. Ми ж вибиваємо «найжирніших» кандидатів, котрі мають і гроші, і зв’язки. Ми усвідомлювали, що буде справжня війна.

Тобто донедавна більшість не вірили, що ГРД не просто запрацює, а й реально впливатиме на рішення щодо призначення суддів?

Саме так. Важливо розуміти, що всі мали надію, що ГРД буде каталізатором суспільного негативу до судової влади. Але з боку зацікавлених осіб у судовій гілці влади була, можливо, задумка зробити з ГРД цапа-відбувайла. Мовляв, ми вели громадськість, як ви хотіли, але так вийшло, що вони не змогли впоратися, та не мали певних важелів впливу. Але раптом з’явилися ці повноваження, ухвалені в останній момент.

Проте те, що зараз відбувається з ГРД – це зрада зрад. Якщо би я не був у середині, то я би про це кричав. Є великий об’єм роботи та шалена відповідальність. Загнати нас у такі рамки – це або свідомий крок, або наслідок тотальної перманентної тупості влади. Але зараз з одного боку – реально створена рада, на яку покладається глобально надія всього суспільства на перезавантаження судової влади, з іншого – ГРД не має можливості працювати. І цим користуються наші недруги. Але ми говоримо: нема зерна неправди за нами. Ми можемо помилятися, але це робимо публічно, аби усі розуміли обставини, у яких ми діємо.

На які факти з життя кандидатів ГРД звертає увагу при оцінці?

У нас є близько двадцяти пунктів, за якими член ГРД має перевірити кожного кандидата, розподіленого на нього автоматично, відповідно до наших домовленостей.

Серед цих пунктів є майновий стан та наявність дисциплінарних проваджень, наприклад?

Але нам як раз і закидають, що ми не повинні були перевіряти майновий стан або дивитися дисциплінарні провадження. Гіпотетично, так. Але ми би дуже хотіли почути від експертів, на що ми мали би звертати увагу, а на що – ні.

Чи ми маємо з’ясувати, як людина поводиться у побуті? Але при цьому повинні перевіряти докази на належність та допустимість, якими ми обґрунтовуємо висновок. Наприклад, прийшла до нас жінка кандидата та сказала, що чоловік її у побуті б’є, але вона не хоче висвітлювати свою особу. Чи можу я на підставі її заяви зробити висновок? Ні. Я ж маю якось це довести.

Інший приклад – є суддя, стосовно якого розпочато кримінальне провадження і всі знають, що він причетний до певних речей. Знову-таки чи можу я на підставі цих знань зробити висновок? Ні. Бо кримінальне провадження може закінчитися нічим. Нам кажуть, що ми можемо порушити право на презумпцію невинуватості.

Які ж тоді факти ми маємо аналізувати? З іншого боку – майнові речі перевіряють два органи – НАБУ та НАЗК. Але ми змушені робити паралельну роботу.

Суддя Конституційного суду у відставці В’ячеслав Джунь на круглому столі запитав, яка задумка конституційної реформи? Ми знаємо, законодавство створюється з певної метою. У цьому випадку задля відновлення довіри до суду. Для цього були написані кілька документів щодо очищення суддівського корпусу. Із якою метою? Невже від того, що у нас було все так добре? Ні, у нас були певні проблеми, які за допомогою законодавства ми мали би вирішити. Тобто у нас на законодавчому рівні констатовано тотальну деградацію судової влади. І це є базова правова основа для роботи ГРД. Законодавець, створюючи ГРД, мав на меті вирішити проблему довіри до ВККС, ВРП. Тож від цієї мети треба і відштовхуватися.

Звідки отримуєте інформацію?

З відкритих джерел та реєстрів, доступних нам.

У якому форматі співпрацюєте з НАБУ?

НАБУ передає ВККС інформацію про кандидатів, і ця інформація розміщується в досьє кандидата, до якого ми маємо доступ.

Один із закидів ваших недоброзичливців – що ГРД збирає великий масив інформації, а потім не захищаєте її. Що скажете у відповідь?

Зберігання жодним чином не регульовано законодавчо.

Бачите у цьому проблему?

Законом про доступ, зберігання та розповсюдження інформації передбачені обов’язкові дії щодо захисту інформації. Є конкретні суб’єкти цього закону. Ми не один із них. При цьому спеціальним законом заборонені такі дії фізичним особам. Іншим – нам поставлено в обов’язок збір інформації. Тобто це запитання можна адресувати тим людям, які готували закони. Або з їх сторони це недалекоглядність, або спеціальний задум, аби знову-таки завалити роботу. Щодо захисту, то я не маю певних механізмів, передбачених законом. Я захищаю інформацію так, як я можу захищати, умовно, як адвокат.

Чим керуєтеся під час перевірки наданої інформації щодо кандидатів, про навал якої ми говорили? Це підхід: «вірю-невірю»?

Так. Нам одна кандидатка, яка прийшла на наше відкрите засідання, закидала, що по ній ми не подали інформації. Одразу заходжу на сайт і бачу кілька нових повідомлень щодо цього кандидата. Вона каже, чому ми не оголосили, що така є? Кажу, що перевіримо її, але якщо вона не відповідає нашим критеріям – доброчесність, інтегративність та професійна етика, то вона не представляє жодного інтересу. Тобто не вся інформація відображається у наших висновках.

Є інший дуже важливий нюанс. ВККС при співбесіді працює з досьє кандидатів. Але варто пояснити: досьє кандидата це не досьє судді. Це різні набори документів. Тільки в досьє судді міститься інформація про дисциплінарні провадження. Формально ні ВККС, ні ВРД не зобов’язані знати, чи стосовно певного кандидата до ВС здійснювалось дисциплінарне провадження і чим воно завершилося.

Андрій Козлов із ВККС сказав, що ми маємо будувати нову суддівську систему шляхом практики. Є такий документ – Бангалорські принципи ООН про стандарти суддівської поведінки. Згідно з ним, наш висновок міг би звучати так: «На думку проінформованого стороннього спостерігача, дії судді не виглядають вільними від зовнішнього впливу, належними з точки зору моралі». І я пропонував, що не треба лізти та рахувати метри і статки до копійки. Це робота НАБУ та НАЗК. Але ми, не маючи ні часу, ні ресурсів, ні здоров’я, все одно це робимо. Члени Ради були налякані, бо всі, починаючи з голови РККС, голови ВС ходили і говорили, що вони перевірять належність та допустимість доказів. Про які докази мова йде? Ми колективний, добре проінформований сторонній спостерігач. І ми говоримо, чи реалізується у певних діях кандидата принцип незалежності, неупередженості, чесності тощо, – відкритим голосуванням.

Але як до стороннього спостерігача у вас є певні важелі впливу – ваше колегіальне рішення може вибити певного кандидата з конкурсу. Можливо, у певній країні громадська рада могла би просто надати висновки, до яких би при ухваленні рішення дослухалися, і не треба було би долати вето, але не в Україні.

В іншій країні така ГРД взагалі не потрібна. Конкретні правовідносини потребують конкретного правового вирішення. Але нам треба дуже серйозно прочистити судову владу, яка перебувала в дисфункції, не те що не забезпечувала права на справедливий суд, а взагалі не діяла. Ця дисфункція була показова, цинічна. І в інших країн такого немає. У цивілізованих країн є своя історія, яка не допускає таких перекосів у судовій владі, як в Україні. Тими методами, якими до цього вирішувалося, проблему не вирішити. Не вирішить її і ГРД.

Що відбуватиметься далі?

Упевнений, у певній частині ВККС буде долати наші висновки. А потім, ймовірно, громадськість позабуває, із чого все починалось, і які були надані факти. Справи просто затаскаються. Всі забудуть, що головне – не війна, а Верховний Суд, ДБР, перезавантаження правоохоронних органів. Тому нам так важливо комунікувати з суспільством, аби інформувати про наші дії.

Ми усвідомлюємо, що вся наша робота може бути легко викинута на смітник. Раніше ВККС була ще й дисциплінарною комісією. Вона розглядала дисциплінарні провадження щодо суддів, окрім вищих. Після реформи ВККС усі дисциплінарні провадження перекинули на ВРП. І там їх стало стільки – 9 тисяч своїх та 12 від ВККС, що їх одразу розглянути нема можливості. І у жодному досьє кандидата нема інформації про них. Про що можна говорити? Людина ззовні, яка не знає цих речей може заявити, що ГРД продалися, я ж написав, що щодо конкретної особи було дисциплінарне провадження, а про нього вони не згадують. А ми ж цього не знаємо, ми не маємо підтверджених даних про це.

А хто такі дані має надати?

Ніхто.

Хто може надати?

Гіпотетично ми можемо дізнатися і написати в ВРП, попросивши передати нам дисциплінарні провадження та їх результати…

Вони можуть відмовити?

Вони таке звернення просто не приймуть. Тому що державний орган діє у порядку та на підставі закону. Ніяк не інакше. Будь-яка особа приватного права діє так, як прямо не заборонено законом. Особа публічного права діє виключно так, як написано у законі. Ніде в законі не передбачено надання такої інформації як досьє судді. Це закрита інформація.

Тобто подібну інформацію ГРД може отримати лише з дописів, скарг через сайт щодо конкретних кандидатів?

Гіпотетично. І ми не маємо кінців від таких скарг і підстав робити висновки на їх основі. До нас на засідання нещодавно прийшла кандидатка до ВС. Захотіла надати пояснення. Ми сказали, що її публічний виступ не має жодного значення, адже ми працюємо виключно з матеріалами, які отримуємо через сайт.

Треба сказати, що на цю суддю ваші колеги журналісти накопали інформацію, що у 2008 році президент Ющенко назвав її серед 47 суддів, які нанесли непоправної шкоди авторитету суддівської системи. Тобто на всю країну цю особу дискредитували. За Бангалорськими принципами вона не може бути суддею. Зараз я її питаю про відкрите у 2008-му дисциплінарне провадження стосовно неї. Вона відповідає, що таке було закрите 2016 року і направлене на додаткове вивчення. Розумієте? Що я маю з того робити? Умовно цього дисциплінарного провадження нема. Ми не можемо сказати, що ця суддя притягнута до дисциплінарної відповідальності. Але за Бангалорськими принципами така особа мала вжити певних заходів на відновлення суддівської системи, у руйнації якої її звинуватили на всю країну. А якщо її незаконно притягнули до дисциплінарної відповідальності, то вона мала би не мовчати, а після закриття з достатньою долею публічності притягнути до відповідальності особу, яка звинуватила її. А так вдумайтесь: дев’ять років триває провадження, за цей час суддя з районного суду переходить у суд вищої інстанції. На думку стороннього спостерігача, суддя залежить від певних фактів, хтось за нею стоїть. Тобто мова не йде про конкретне дисциплінарне провадження, а про те, як воно відобразилось на авторитеті судової влади. Якщо хтось принизив не конкретного суддю, а усю судову владу в його особі, то така особа мала робити все, аби відновити довіру. Такі мої конструкції.

ГРД розглянула понад сто кандидатур. Є вже негативні висновки, ВККС має вже ось-ось на них реагувати. Чи можуть висновки ГРД бути оскарженими?

Наші висновки – ні. Можуть бути оскаржені рішення ВККС. Але ми не є суб’єктами у процесі, а фактично радниками, до яких ВККС має дослухатися. Але висновок кінцевий роблять саме вони. ВККС буде брати рішення своєї колегії і констатувати: або погоджуються с ГРД, або ні.

Якщо ні, то йдуть на подолання вето?

Так. І якщо вони долають його, то особа, приміром, отримає свої умовно 50 балів, і продовжує участь у конкурсі. А вже після рейтингового відбору ця людина зможе оскаржувати рішення ВККС, тому що вона оцінила мою інтегративність, приміром, низько.

Оскаржити можуть отримання нуля балів та вихід з конкурсу?

Так.

Процес подолання вето, напевно, має бути відкритим?

Якраз із цього приводу зараз тривають суперечки. Поки невідомо, яким чином це буде відбуватися.

ГРД має спостерігати за процесом ймовірних подолань вето?

Ми беремо участь у засіданні колегії та презентуємо свій висновок. Тоді кілька хвилин буде надано кандидату, аби той міг поставити нам запитання.

Які можуть бути наслідки подолання вето?

Думаю, ВККС обере тих, кого захоче. Нам постійно голова ВККС Сергій Козьяков закидає, що ми хочемо зірвати конкурс, а вони хочуть його провести. Але нині це наш чи не єдиний шанс отримати справедливий суд. Якщо ні, то вся реформа приречена. Проте формально голова ВККС правий. Але ми не можемо пускати кандидатів без ґрунтовного дослідження.

Якщо Ви особисто вже зараз припускаєте, що ВККС проведе своїх, то виходить, що ви займаєтесь марною роботою? Або роботою не задля результату, а задля процесу?

Я думаю, вони дотримуються балансу. Це вже позитив. Позитив, що було дозволено створити цю раду. Нарешті судді стали розуміти, що не все залежить від грошей. Наприклад, треба долати конкурс, реальні тестові завдання. Вони не змогли купити їх. І це для них шок. І це працює.

Відчуваєте зовнішній тиск на роботу ГРД?

Швидше тиск моральний. Нас загнали в такі умови, коли ми обираємо між гіршим і найгіршим. Це психологічно дуже важко. Я би ворогу не побажав у таких умовах працювати.

Автор: Тетяна Катриченко

Схожi новини
Олександр Ябчанка: «Нині медиків ставить перед вибором: бути жебраком або рекетиром» Олександр Ябчанка: «Нині медиків ставить перед вибором: бути жебраком або рекетиром»
Олександр Ябчанка: «Нині медиків ставить перед вибором: бути жебраком або рекетиром» Керівник напряму охорони здоров’я «Реанімаційного Пакету Реформ» говорить про медичну реформу
Правник Володимир Сущенко: «За популізмом та швидкістю виконання ми втрачаємо сенс проведення судової реформи» Правник Володимир Сущенко: «За популізмом та швидкістю виконання ми втрачаємо сенс проведення судової реформи»
Правник Володимир Сущенко: «За популізмом та швидкістю виконання ми втрачаємо сенс проведення судової реформи» Розмова з експертом про критику Громадської ради доброчесності, судову реформу та про проблеми правосуддя
Адвокат Ліберман: "Якщо Янукович повернеться, його заарештують" Адвокат Ліберман:
Адвокат Ліберман: "Якщо Янукович повернеться, його заарештують" Адвокат Іван Ліберман розповів про перспективи притягнення четвертого президента України до кримінальної відповідальності
Останнi новини
Стало відомо, коли зросте мінімальний оклад педагогічних працівників
Стало відомо, коли зросте мінімальний оклад педагогічних працівників
Повсякденні прилади можуть викликати рак?
Повсякденні прилади можуть викликати рак?
Стали відомі попередні результати Курдистанського референдуму
Стали відомі попередні результати Курдистанського референдуму
В Україні пройде фестиваль стартапів - Startup Kultur
В Україні пройде фестиваль стартапів - Startup Kultur
В Україні розробили новий індивідуальний маскувальний комплект
В Україні розробили новий індивідуальний маскувальний комплект
Сьогодні «Шахтар» зіграє з «Манчестер Сіті» в Англії
Сьогодні «Шахтар» зіграє з «Манчестер Сіті» в Англії
Стало відомо, в яких областях України виконано найбільше будівельних робіт
Стало відомо, в яких областях України виконано найбільше будівельних робіт
Опалювальний сезон може розпочатися раніше - Зубко
Опалювальний сезон може розпочатися раніше - Зубко
У МЗС прокоментували порушення прав людини в Криму
У МЗС прокоментували порушення прав людини в Криму
На Балі більше 57 тис. людей евакуювали через загрозу виверження вулкану
На Балі більше 57 тис. людей евакуювали через загрозу виверження вулкану
Україна запропонує проект резолюції Радбезу ООН по миротворчої місії на Донбасі
Україна запропонує проект резолюції Радбезу ООН по миротворчої місії на Донбасі
Стало відомо, скільки зможуть заощадити українці завдяки прибудинковим лічильникам тепла
Стало відомо, скільки зможуть заощадити українці завдяки прибудинковим лічильникам тепла
До Мінська прибули підрозділи російського спецназу
До Мінська прибули підрозділи російського спецназу
Найкраща тенісистка України Світоліна стала послом бренду iQIYI
Найкраща тенісистка України Світоліна стала послом бренду iQIYI
90% соціальних продуктів харчування суттєво подорожчали за 2017 рік
90% соціальних продуктів харчування суттєво подорожчали за 2017 рік
Україна завоювала золото на «Іграх нескорених»
Україна завоювала золото на «Іграх нескорених»